Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відціджувати, -джую, -єш, сов. в. відцідити, -джу, -диш, гл. Отцѣживать, отцѣдить.
Гри́з, -зу, м. Смѣшанная съ дертю и мякиною соль, которую даютъ овцамъ.
Довгов'я́зий, -а, -е. Длинношеій. Харьк. у.
Застраха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = застрашити. Мир. ХРВ. 127.
Їстиво, -ва, с. Ѣда, кушанье, все съѣдобное. Посвятив піп паски та друге їтиво. Грин. II. 334.
Купчик 2, -ка́, м. Покупатель. Учора купчик приходив, — чи не продам меду. Лебед. у.
Похизуватися, -зуюся, -єшся, гл. Пощеголять. Сим. 214. Вам хочеться похизуватись у моєму кобеняці.
Поціпкати, -каю, -єш Почирикать, попищать (о птицѣ). Угор.
Пружок, -жка, м. 1) Ум. отъ пруг. На вінцях (у миски) хрещики, на боках пружки. Сим. 233. 2) Черешокъ, стебелекъ листка. Сей год не буде капусти: черви поїли, — від листя тирчать самі пружки. Новомоск. у.
Хропнути 1, -ну, -неш, гл. Ударить, бросить со звукомъ, разбить (о посудѣ). Не вгадала, як і хропнула вона миску.