Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зага́йство, -ва, с. Замедленіе, задержка. Борз. у.
Зап'ясти́, -ся. Cм. запинати, -ся.
Заці́пити, -пить, гл. безл. Отнять языкъ. Бодай тобі заціпило. Ном. № 3718. Просить батько й мати на хліб, на сіль і на весілля, — та й заціпило їй сказати: і я прошу. Г. Барв. 391.
Зістава́тися, -таюся, -є́шся, сов. в. зістатися, -тануся, -нешся, гл. Оставаться, остаться. Все мине, а гріх зостане́. Ном. № 103. зістатися од кого. Отставать, отстать отъ кого.
Наробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. наробити, -блю́, -биш, гл. 1) Дѣлать, надѣлать. Прости мені, мій батечку, що я наробила! Шевч. 73. Пинчуки багацько лиха нам наробили. Стор. Та жалю наробила, та серце засмутила. Грин. III. 230. 2) Нарабатывать, наработать.
Омити Cм. омивати.
Помокти, -немо, -нете, гл. Измокнуть (о многихъ).
Пообувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть (во множествѣ).
Потятко, -ка, с. Ум. отъ потя.
Шкурат, -та, м. Кусокъ кожи. Дметься, як шкурат на огні. Ном. № 2502. Ум. шкурато́к. Постоли з шкуратка. Стор. МПр. 4.