Баламкати, -каю, -єш, гл. Протяжно звонить въ одинъ колоколъ.
Дністря́нщина, -ни, ж. Мѣстность при Днѣстрѣ.
Занепада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. занепа́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Приходить, придти въ упадокъ. 2) Надрывать, надорвать здоровье, ослабѣвать, ослабѣть, обезсилѣть. І сього часу, як занепав о. Гервасій, то до півроку так висох. Занепав од ран наш батько. Ти так занепав, синку, з своєю чумачкою, що й не пізнаєш тебе, тілько одні очі блищать. Мій хлопець чогось занепав: каже, голова болить і на світ не можна ся дивити.
Назу́блювати, -блюю, -єш, сов. в. назуби́ти, -блю́, -биш, гл. О пилѣ, серпѣ: натачивать, наточить, нарѣзывая зубья. Назублювати пилку.
Наступниця, -ці, ж. Преемница.
Нявк, -ку, м. = нявкання.
Облягати, -га́ю, -єш, сов. в. облягти́, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Ложиться, лечь, расположиться вокругъ. Облягли собаки кругом стерва. 2) Окружать, окружить. Ой уже ж наші славні запорожці та й невеселі стали: ой облягли їх, облягли москалі та всіма сторонами. 3) Осаждать, осадить. Турки, татари брами облягли і вже патриарсі голову з плеч зняли. 4) Ложиться, лечь, улечься. Люде саме облягли — поснули кріпко, не достукаєшся. Вороженьки спать обляжуть, — піду погуляю. 5) Только сов. в. Слечь. Обліг мій братчик, лежить. 6) О ночи: наступать, наступить. Як облягла ніч, — він і виїхав. Отто йдуть та йдуть, і облягла їх ніч, — т. е. застигла ихъ ночь.
Постилка, -ки, ж. Подстилка.
Прозорий, -а, -е. Прозрачный. Світ проходить крізь скло, бо воно прозоре. Поділ, втягаючись рогом у Дніпро, неначе плавав на синій тихій прозорій воді з своїми церквами й будинками.
Улещати, -щаю, -єш, сов. в. улестити, улещу, -стиш, гл. Умасливать, умаслить, задабривать, задобрить, ублажать, ублажить. Язиком його влещає, в серці иншу думку має. Як її не улещав, а не схотіла зостатися. Стали улещать чоловіка, щоб він заночував у них.