Буз, -зу, м. Раст. Siringa vulgaris, сирень. Посинів як буз. Ум. бузок.
Депута́т, -та, м. 1) Депутатъ. Од цариці знов приказ: прислати до столиці депутатів. 2) Собственникъ полонини.
Жда́ники, -ків, м. мн. = жданки.
Жорсто́кий, -а, -е. 1) Жестокій, свирѣпый. А первий імператор такий жорстокий був, що тілько збреши, то й голову зніме. О, голови сліпії і жорстокі.... заводите кріваві чвари. 2) Рѣзкій, язвительный, жесткій. Слово жорстоке воздвигає гнів. Чи вже скінчив жорстокі речі? 3) Страшный. Йому приснивсь сон жорстокий.
Загусти́, -гуду́, -де́ш, гл. 1) Загудѣть. Під землею щось загуло страшно. Загула Хортиця з Лугом: «чую, чую!» А загув — аж сумно слухати — неначе бугай у болоті. Мов дзвони, загули кайдани на неофітах. 2) Упасть съ большой высоты (подразумѣвается: съ гуломъ). Так з конем і загув у провалля. Вообще куда нибудь съ силой, съ гуломъ двинуться, броситься, напр. въ сказкѣ: Одну овечку хіп за ніжку та у лантух, — так уся отара і загула туди. Була ложка, помело, та й те з дому загуло. Отсюда: було́, та загуло́, равносильно русскому: было, да сплыло. 3) О голубяхъ: заворковать. Ходить голуб коло хати сивий волохатий, як загуде жалібненько, — на серцю тяженько.
Ми́лість, -лости, ж. Пріятность.
Нахварбувати, -бую, -єш, гл. Накрасить.
Позаплітувати, -тую, -єш, гл. Заплесть (во множествѣ) Коси у дрібушки позаплітувані.
Солотрук, -ка, м. Камень для толченія соли или перцу.
Шкарпетки, -ток, ж. Носки. Молодий Радюк мусів скинути чоботи і пішов на баштан в самих шкарпетках.
