Болещ, -щі, ж. Болѣзнь; переносно: скорбь, огорченія. Ви, любощі, ви, немощі, хуже тої ви болещі: од болещі зіллє маю, од любощей уміраю. Чаще во мн. ч.: болещі. Все у їх вкупі: болещі і радощі:
Боляк, -ка, м. = болячка 2. Болік як кулак. Обметало го боліками.
Зга́мкати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. Съѣсть, проглотить. І лиш гляди, то і влучає, щоб згамкати мене, як блин.
Міхоно́ша, -ші, м. 1) Провожатый слѣпца, носящій мѣшокъ съ подаяніемъ. Хто йде, їде — не минає: хто бублик, хто гроші, хто старому, а дівчата шажок міхоноші. 2) Носящій мѣшокъ при колядованіи и пр. Василь все за ними ходить та, як той міхоноша у колядці, носить Марусин кошик.
Наперекі́с нар. Наискось. Беріться лиш дручками наперекіс.
Нудити, -джу́, -диш, гл.
1) Наводить, нагонять скуку.
2) Томить, мучить. Сюди блудить, туди блудить, під собою коня нудить.
3) Принуждать. Учора у росправі нудили хлопців, щоб призналися, хто вкрав гроші у Грицька. Став ізнов Грицько нудити Настусиного батька (щоб Настусю за його віддав).
4) безл. Тошнить.
5) = нудитися. Ходжу, нуджу по садочку, милого не бачу.
6) нудити світом. Томиться. А Василь собі нудить світом і не знає, на яку ступити. Вечір стою, світом нужу, тебе не видати.
Посваритися, -рю́ся, -ришся, гл.
1) Поссориться. Не посварившись з ким перш, не міти приятеля. От вони чогось посварились, а таки пішли на вечерниці.
2) Разсердиться на кого, выбранить кого. Було за день добре мені впечеться своєю пустотою, а ще лучче розважить. І посварюсь, і поцілую його.
Прогарчати, -чу, -чи́ш, гл. Проворчать. Щука узяв подарунок, доторкнувся устами до сукні молодої і щось прогарчав собі під ніс.
Сповідниця, -ці, ж. Въ сказкѣ: палка, дубина, которою священникъ билъ чабана, предполагавшаго, что такъ производится исповѣдь, почему и давшаго палкѣ такое названіе.
Тридцятка, -ки, ж.
1) Полотно очень тонкое, въ 30 пасмъ.
2) Копа-тридцятка. Счетная единица при продажѣ на базарѣ готовыхъ оконъ: 30 штукъ.