Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Братка, -ки, ж. 1) Взятка (въ карточ. игрѣ). По віщо ти зняв? — По туза. — Ну, ото й гаразд: є вже братка. Лубен. у. 2) мн. Раст. Иванъ-да-Марья, Viola tricolor. Чуб. І. 82. Литин. у. Канев. у.
Відплата, -ти, ж. 1) Отплата, вознагражденіе. А ще ж бо я отцю, неньці одплати не дав. Чуб. V. 1016. Я люблю тебе, дівчино, як дитину мати, не бажаю за кохання любої відплати. К. Досв. 61. 2) Возмездіе, воздаяніе, отмщеніе.
Докупля́ти, -ляю, -єш, гл. = докуповувати.
Дреглі́, -лі́в, м. мн. = драглі. Вх. Зн. 16.
Зважа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. вва́жити, -жу, -жиш, гл. Обращать, обратить вниманіе. Не зважала вона, що темная ніч, пішла вона в чистеє поле пріч. Чуб. V. 896.
Лі́женько, ліжечко, -ка, с. Ум. отъ ліжко.
Пипоть, -птя, м. Болѣзненный наростъ на языкѣ у куръ, типунъ. Чуб. I. 58. Грин. I. 254. Ум. пи́птик.
Повкупі нар. Вмѣстѣ. Ми з Катрею зараз зійшли з хати, стали повкупі під дверима. МВ. ІІ. 111.
Порострачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Растратиться (во множествѣ).
Чотки, -ток, ж. мн. Четки. Перехрестився, чотки взяв. Шевч. 372.