Витягом нар. 1) Протяжно. 2) — їхати. Цугомъ ѣхать.
Глодовий, -а, -е. Боярышниковый.
Досто́ювати, -то́юю, -єш, сов. в. досто́яти, -то́ю, -їш, гл. 1) Достаивать, достоять. І в церкві достояла мов спокійна. 2) Дозрѣвать, дозрѣть. (Конопелькам) не дали вітри да достояти.
Єлове́ґа, -ґи, ж. Двухлѣтняя овца, не имѣющая ягнятъ.
Лавчина, -ни, ж. = лава 1 (но плохая).
Нагетьманува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Долго побыть гетманомъ.
Нако́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. накоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Прикатываться, прикатиться на извѣстное мѣсто; наваливаться, навалиться; набираться, набраться. Сказала: «рубайсь, дерево, возись, дерево, й кладись, дерево!». От як сказала вона, так тут як зачало рубаться, котиться, складаться, — така купа накотилась... велика! Рубали дубину, дак дуб і накотився йому на ногу і потрощив у прах. 2) Набрасываться, наброситься съ укорами, бранью. Як вернувся додому без грошей Семен, як накотиться на його жінка: ти пішов між чужі люде з грішми та почав піячити!..
Погрітися, -гріюся, -єшся, гл. Погрѣться. З тобою холодно, піду у пекло погріться.
Роскішник, -ка, м. Живущій въ роскоши, сибаритъ.
Ураз I нар.
1) Вдругъ, сразу. Як загув, так на цім світі ураз і став.
2) Вмѣстѣ, за одно, на ряду. Ой встав, зажурився, що з малою оженився. «Не журися, дурний гою: виросту враз з тобою». Вітаймо дитятко, ураз його матку.