Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варивода, -ди, об. Капризный человѣкъ, принуждающій дѣлать что либо совершенно ненужное и притомъ постоянно придирающійся. Cм. варити воду. Не чоловік, а варивода. Ком. ІІ. № 692.
Вонка нар. Внѣ: вонъ, изъ дома. Угор. А чому ти, моя мила, вонка не в'ходила, коли мене та на дворі собака гонила? Гол. IV. 500.
Жа́лостонька, -ки, ж. Ум. отъ жалість.
Жерні́вка, -ки, ж. = жарнівка.
Курник, -ка́, м. Птичникъ, курятникъ. То зазирне в курник. Гул.-Арт.
Покрасити, -шу́, си́ш, гл. Украсить; скрасить. Одна молода чорнобрива і всіх покрасила. КС. 1883. II. 374.  
Сабашівка, -ки, ж. 1) Родъ еврейской шабашковой шапки. Желех. 2) У евреевъ: шабашковая водка. Желех. 3) У евреевъ: шабашковая свѣча. Желех.
Слюзувати, -зу́ю, -єш, гл. Плакать часто. Воно усе було слюзує та й слюзує, і день, і ніч. Новомоск. у. (Залюб.).
Халаштан, -на, м. Скопецъ, кастрать. Канев. у.
Харлань, -ня, м. = харлай 1. О. 1861. XI. Св. 33.