Вельможний, -а, -е. Знатный, вельможный; могущественный. Доля карай б вельможного й неможного. Вельможна громада. Була колись шляхетчина, вельможная пані. вельможний пане. Милостивый государь (титулъ). Вельможний пане, моя жінка несповна розуму.
Ґе́дзик, -ка, м. Ум. отъ ґедз.
Зверга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. зве́ргнути, -ну, -неш, гл. Извергать, извергнуть. Багацтво він чуже пожер і звергне, бо повелить йому Господь блювати. Померші діти, недоноски, що мати звергла.
Зґрунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Достать дно. Місця того ніхто не зґрунтує.
Наза́втра и наза́втре, нар. Ha слѣдующій день. Назавтра лагодився ярмарок у близькому містечку. Назавтре, як розвиднило, пійшов до моря.
Понатирати, -ра́ю, -єш, гл. Натереть (во множествѣ).
Посушити, -шу́, -шиш, гл. Высушить (во множествѣ). Ой пішов дід по гриби, баба по опеньки, дід свої посушив, бабинії сиренькі.
Сойка, -ки, ж.
1) = соя. — лісова. пт. = лускогоріх.
Сороміцький, -а, -е. Безстыжій, безстыдный, срамной, неприличный, похабный. Сороміцькі пісні.
Тарганина, -ни, ж. Дерганіе, тасканіе. Ум. таргани́нка.