Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боязно, нар. = боязко. Так мені чогось сумно й боязно, аж моє серце мре. МВ. І. 17. І сторожі боязно кричить, щоб злого пана не збудить. Шевч.
Броснатий, -а, -е. О деревѣ: имѣющій много почекъ. Броснате дерево. Черк. у.
Їдіння, -ня, с. = їдення. Там тобі питіння, там тобі ідіння, там тобі одпочивання. Мил. М. 90.
Кіс, коса, м. Дроздъ черный, Turdus morula. Желех. кіс гривкастий. Дроздъ ошейниковый, Turdus torquatus. Вх. Лем. 424.
Лавровий, -а, -е. Лавровый. Желех.
Малю́сенький, -а, -е. = малесенький. Крошечный. Левч. 62.
Опірці нар. Опираясь. опірці ходити. Ходить, опираясь на разные предметы. Опірці по хаті ходе. Н. Вол. у.
Питний, -а́, -е́ Употребляющійся для питья. У мене є питний мед. Харьк. г.
Посмердіти, -джу, -диш, гл. Повонять нѣкоторое время.
Слух, -ху, м. 1) Слухъ. Слухом ніколи не слихано, да й видом ніколи не видано, щоб такая буря злая на козаків так моцно виступала й уставала. Макс. 2) Вѣсть, слухъ. Прийшли слухи до милої, що милого вбито. Чуб. V. 829. 3) мн. Уши. Зараз одчинились йому слухи. Єв. Мр. VII. 35. Заячьи уши. Вх. Пч. II. 6. Знає свиня, — шанувавши сонце святее, образи святії і слухи ваші, — що перець. Ном. № 6513.