Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безмовний, -а, -е. Нѣмой, безмолвный; молчаливый. Воли... безмовні. К. Дз. 193.. Нічого не мовить, як мрець безмовний. Г. Барв. 535. Шле на перед робить своїх безмовних. К. МБ. ХІІ. 269. Вона показалася зовсім не такою тихою і безмовною, якою вона вдавала себе. Левиц. І. 294.
Да́мка, -ки, ж. Шашка. Павл. 33. Гуля́ти в да́мки. Играть въ шашки. В хлюста, в пари, в візка прали і дамки по столу совали. Котл. Ен. Ум. Да́мочка.
Копаня 2, -ні, ж. Деревянная заслонка къ печи. Вх. Зн. 28.
Петрівний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Петровскій. петрівня рілля. Распаханная въ петровскій постъ земля для озими. ХС. І. 76.
Печалування, -ня, с. Скорбь, печаль.
Пістоль, -ля, м. Пистолетъ. Левиц. Пов. 372.
Позлітатися, -таємося, -єтеся, гл. Слетѣться (о многихъ). Чорти... позлітались увечері. Мнж. 127.
Понасіювати, -сіюю, -єш, гл. = понасівати. Се все понасажував, понасіював дідусь. О. 1862. VIII. 15.
Ручий, -а, -е. Ловкій. Веселий, ручий молодик. Мкр. Г. 7. Дівка руча, щира, жвава, невсипуща. Мкр. Н. 4. Вишукують собі таких малюків ручих, щоб украв і втік, а прейма викрутивсь. Св. Л. 136. Коли б мені тепер хоч зо жменю людей ручого плеча, кинувся б я левом.... на старого Острозького. К. ЦП. 223.
Утікати, -каю, -єш, сов. в. утекти, -чу, -чеш, гл. 1) Убѣгать, убѣжать. Утікав перед вовком, а впав на медведя. Ном. № 1790. Від напасти полу вріж та втікай. Ном. № 1758. 2) Втекать, втечь.