Брикнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ брикати.
1) Лягнуть. Кобила брикнула ногою.
2) Упасть, кувыркнуться.
Нещирість, -рости, ж. Неискренность. Що то політика? — Нещирість.
Папірник, -ка, м. Бумажный фабриканта, торговецъ бумагой.
Повигортати, -та́ю, -єш, гл. Выгресть (во множествѣ). Повигортай попіл з усіх грубок.
Пола, -ли, ж.
1) Пола. Від напасти і полу вріж, а втікай. Під полою, під правою чужу милу держить. Ой вдарила мати об поли руками: діти ж мої, квіти мої, пропала ж я з вами. Взяв за себе панну в самого короля з під поли.
2) Полотнище. Спідниця в сім піл.
3) У кожевниковъ: каждая изъ двухъ боковыхъ частей выдѣланной кожи: средняя часть, самая толстая, назыв. слуп, слупе́ць, а боковыя поли.
4) мн. поли. У обжигателей углей: въ кучѣ дровъ, приготовленной для обжиганія, — нижняя часть, состоящая изъ болѣе длинныхъ и тонкихъ дровъ.
5) Каменная плита.
6) Менструація.
Ратюга, -ги, ж. Ув. отъ ратище.
Рімнина, -ни, ж. = рівнина. Рімнина яка! нема де клуню постановити. Оттам коло Маньківки рімнина, так навкруги миль на кілька видно.
Розохочувати, -чую, -єш, сов. в. розохо́тити, -чу, -тиш, гл. Возбуждать, возбудить охоту, желаніе. Розохотив до гульні.
Розцвіркатися, -каюся, -єшся, гл. О воробьѣ: раскричаться. Як пішов горобчик танцювати, — роспурхався, розцвіркався.
Сплигувати, -гую, -єш, сов. в. сплигну́ти, -гну́, -не́ш, гл. Спрыгивать, спрыгнуть, вспрыгивать, вспрыгнуть. Сплигнула так мов цвіркун або блоха.
