Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байкарь, -ря, м. Баснописецъ. Желех.
Витлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витліти, -лію, -єш, гл. Истлѣвать, истлѣть.
Гугна́вець, -вця, м. Гнусливый человѣкъ. Желех.
Доганя́ти IІ, -ня́ю, -єш, гл. Укорять, находить недостатки, порицать. Горнець котлові доганяє, а обоє смільні. Ном. № 8006.
Лап! меж. Хвать. Пан лип за кешеню, аж і хустки нема. Рудч. Ск. II. 193. А ззаду молдаван лап Антося за комір. Св. Л. 140.
Накпи́тися, -кплюся, -пи́шся, гл. Насмѣяться, вдоволь поиздѣваться. І колько ся з нього накпили. Федьк. Не на теє мене мати родила, щоб Маруся з козака накпила. Грин. III. 239.
Позадувати, -ва́ю, -єш, гл. Завѣять, замести (во множествѣ). Позадувало снігом. Вх. Лем. 452.
Сьомий, -а, -е. Седьмой. Не хвались сьомого дня. а хвались сьомого годи. Ном. № 9068.
Цілик, -ка, м. = цілина. Черк. у.
Червениця, -ці, ж. 1) Насѣк. Pyrochroa coccinea. Вх. Пч. II. 27. 2) Родъ красной гливы. Вх. Лем. 482.