Вальний, -а, -е. 1) Хорошій, красивый. А Михасьо з Мариною там то вальна пара.
2) Сильный, обильный, во множествѣ имѣющійся. Такий вальний сніг на дорозі, що й не пройдеш.
Гагара, -ри, ж. Родъ дикой утки, гагара. По весні налетіло до нас на Тернівку гагар.
За́відка, -ки, ж. Въ пловучей сукновальнѣ, помѣщаемой на лодкахъ: передняя, меньшей величины лодка, на которую упираются валы колесъ.
Зверга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. зве́ргнути, -ну, -неш, гл. Извергать, извергнуть. Багацтво він чуже пожер і звергне, бо повелить йому Господь блювати. Померші діти, недоноски, що мати звергла.
Обляскати, -каю, -єш, гл. = обляпати. Я так обляскала у віск запаску.
Ошийник, -ка, м. Подзатыльникъ. За кожним ступнем брав по парі ошийників, а тамті два, що вели, дали ще по одному, що аж носом запоров у сінці.
Позавертати, -та́ю, -єш, гл. Воротить (многихъ). Як їх турки-яниченьки із-за могили напали... коні з добиччу назад у город у Турещину позавертали.
Пообтинати, -на́ю, -єш, гл. Обрѣзать (во множествѣ).
Рикуля, -лі, ж. Ласкательное названіе коровы. У рикулі штурі кулі.
Цьонтати, -таю, -єш, гл. Пѣть: цьон, цьон. (Cм.). Cм. цінькати.