Вирва, -ви, ж. Взятка, поборъ, всякій несправедливый или лишній поборъ, напр. при денежной платѣ еще добавочный отработокъ. Оце писарь вирви хоче, тим зразу й не дає білета. За десятину землі панові одкосити дві, та ще вивезти десять купок гною, — то се вже гній буде вирва. Хотіла баба вирви, та усилу сама вирвалась. То Шеверенко Олекса, в перших брат Наталі, здумав вирви домагаться, як москаль медалі. Заморившись, запалившись кинувся із хати, молодую, як ведеться, Талю продавати.... Кинули мерщій півкіпник срібний на одплату. Три вирви в шию і міх кулаччя. У три вирви. Въ шею. І самого Енея-пана в три вирви вигнали відтіль.
Доповза́ти, -заю, -єш, сов. в. доповзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Доползать, доползти. Мов рачки доповзла до города.
Дробови́к, -ка, м. Охотничье ружье. Ум. дробовичо́к.
Знехтування, -ня, с.
1) Небреженіе; порча отъ небрежнаго обращенія.
2) Пренебрежете.
Казенний, -а, -е. Казенный. Москаль казенна вещ. Були і панські, і казенні.
Передузяття, -тя́, с. Предпріятіе. Сим не зупиняймося, миле браття, що таке велике передвзяття роспочинаємо малими силами.
Полити Cм. поливати.
Посмуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Погрустить.
Потягачка, -ки, ж. Потягота, потягиванье членовъ. Яка там тебе потягачка напала?
Шкураток, -тка, м. Ум. отъ шкурат.