Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двойнити

Двойни́ти, -ни́ть, гл. безл. Двоиться. Двойнить мені у очіх, та й годі. Навіщо не подивлюся я, то все двойнить мені. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОЙНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОЙНИТИ"
Гивер, -ра, м. Щепка, лучина. Вх. Зн. 10. Cм. иверь.
Ґрамузля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Писать каракулями.
Кадіння, -ня, с. = кадження. Жахає кадилом, а з його кадіння диму нема.
Лися́к, -ка, м. = лисак. Желех.
Лихта́рик, -ка, м. Ум. отъ лихта́рь.  
Лицюва́ння, -ня, с. Перелицовываніе.
Накаля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Напачкать, нагадить. Да таку купу накаляв здорову, як хата. Рудч. Ск. І. 39.
Подоганяти, -ня́ю, -єш, гл. Догнать (многихъ).
Поярок, -рку, м. Шерсть съ молодыхъ ягнятъ. Зміев. у. Черниг. у.
Сиротити, -чу́, -ти́ш, гл. Сиротить. Не бийте мене, не сиротіть моїх дітей. Мнж. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВОЙНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.