Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двоє

Дво́є, двох, чис. Двое. Як двоє у батька дітей, то як єдно; а як єдно, то як ні єдного. Ном. У його двоє діл. Лебед. у. Почав їх (учеників) посилати по двоє. Єв. Мр. VI. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОЄ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОЄ"
Бацькати, -каю, -єш, гл. Толкать, тыкать. Желех.
За́юк, -ка, м. = заєць. Желех.
Кертина, -ни и керти́ця, -ці, ж. Кротъ. Желех.
Налимарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Наработать (о шорникѣ).
Побрязкати Cм. побрязкувати.
Помняти, -мну, -неш, гл. и пр. = пом'я́ти и пр.
Прямісінький, -а, -е. Совершенно прямой. Ком. II. 40. Прямісінька та рівнісінька, як струнка.
Путькало, -ла, с. 1) = пугутькало. Вх. Пч. II. 14. 2) = пугач. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Саморозвій, -вою, м. Саморазвитіе. К. Кр. 35.
Струнистий, -а, -е. Струноподобный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВОЄ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.