Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двіліток

Двілі́ток, -тка, м. Двухлѣтній быкъ. Вх. Зн. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЛІТОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЛІТОК"
Видовбати Cм. видовбувати.
Гарач, -чу, м. Дань, подать (хану).
До́чер, -рі, ж. = дочка. Коли б я знав, чий то син воював, то б я за його свою дочер оддав. Чуб. III. 278.
Заману́тися, -не́ться, гл. безл. Захотѣться. Заманулось як серед зіми криги. Ном. № 5336. Заманулось їсти старенькій. Г. Барв. 370.
Магистра́т, -ту, м. Городское управленіе гражданское и судебное. К. ЧР. 214.
Нуздати, -даю, -єш, гл. Зануздывать, надѣвать узду.
Опасти Cм. опадати.
Острожити, -жу, -жиш, гл. Огораживать заостренными кольями. В господара острожений двір. Чуб. III. 407.
Перекосити Cм. перекошувати.
Повибурковувати, -вую, -єш, гл. Вымостить (во множествѣ). Повибурковувано каменем вулиці.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВІЛІТОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.