Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вандрувати, -ру́ю, -єш, гл. = мандрувати. Желех. Фр. Пр. 136.
Вишкірити, -ся. Cм. вишкіряти, -ся.
Гріхо́вно нар. Грѣховно, грѣшно. К. МХ. 18.
Залізя́ний, -а, -е. Желѣзный. Де твоя лопатка залізяка? Екатер. у. ( Залюбовск.). Загадка: Вовчок залізяний, хвіст конопляний (голка). Грин. II. 310.
Облатуватися, -туюся, -єшся, сов. в. облата́тися, -та́юся, -єшся, гл. Чинить, починить свою одежду, бѣлье. Попереду було мене обминає, знать соромиться свого дрантя; а як облатався, обшився, став на панка схожий, тоді почав до мене підступати. Левиц. І. 143.
Одвукінь нар. На двухъ лошадяхъ — поперемѣнно то на одной, то на другой. (Вістовець) летів одвукінь з Низу день і ніч. К. ПС. 135.
Покреплювати, -люю, -єш, гл. = покріпляти. Дух козацький покреплює самими щілками. К. ЦН. 299.
Понамінювати, -нюю, -єш, гл. Намѣнять (во множествѣ). Щетинник усячини понамінює: і полотна, і щетини, і яєць, а тоді в городі й продає. Славяносерб. у.
Тломити, -млю́, -ми́ш, гл. Уничтожать, истреблять, поѣдать. Тломили ласощі. Мкр. Н. 48.
Тяжкорукий, -а, -е. Съ тяжелой рукой. Желех.