Буковинчик, -ка, м. Ум. отъ буковинець.
Величатися, -чаюся, -єшся, гл.
1) Важничать; чваниться. Величається, як заяць хвостом. Величається, мов попадя на весіллі.
2) Возвеличиваться. Веселися ж, моє серце, величайся, моя славо!
Весела, -лої, ж. = веселка.
Заве́злиско, -ка, с. Мѣсто, гдѣ почва глубоко запала.
Ми́сник, -ка, м. Полки для посуды, посудный шкафъ, буфетъ. Після вечері вона кинулась до посуди, перемила й перетерла і розставила на миснику.
Позмикати, -ка́ю, -єш, гл. Свести судорогой (во множествѣ). Позмикало йому і руки й ноги.
Покипіти, -плю́, -пи́ш, гл.
1) Покипѣть нѣкоторое время. Хай ще трохи покипить борщ.
2) Свариться (во множествѣ). Чаєнята покипіли в каші.
2) О хлѣбахъ на корню: засохнуть отъ сильной жары. Вівси так і покипіли.
Пришовка, -ки, ж. = пришивка.
Спорохнавіти, спорохнявіти, -вію, -єш, гл. Сгнить, превратиться въ пыль, въ труху (напр. о деревѣ). Спорохнавіла груша.
Уміло нар. Умѣло, искусно.
