Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двадцятірко

Двадцяті́рко чис. ум. отъ двадцятеро. Нема і двадцятірка индичат. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 360.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВАДЦЯТІРКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВАДЦЯТІРКО"
Верхівець, -вця, м. = верховинець. Шух. І. 77.
Гайдучище, -ща, м. Ув. отъ гайдук.
Жлуктія́ка, -ки, м. Ув. отъ жлуктій.
Зазнайо́мити, -ся. Cм. зазнайо́млювати, -ся.
Зго́їти, -го́ю, -їш, гл. Залѣчить.
На́діжна (корова). Стельная. Бугаї... скачуть на корови... від чого корови стають надіжні. Шух. І. 211.
Отримати Cм. отримувати.
Прочатувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробыть на стражѣ, прокараулить.
Смолі, -лів, м. мн. Сопли. Угор.
Чесно нар. 1) Честно. Чесно рахує, — чужого не хоче. 2) Какъ слѣдуетъ съ уваженіемъ, съ почтеніемъ, съ честью, съ достоинствомъ. Народу чесно поклонивсь. Алв. 27. Батька чесно поховали. Г. Барв. 185.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВАДЦЯТІРКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.