Борошнити, -ню́, -ни́ш, гл. Обсыпать мукой, запачкать мукой.
Великовоїн, -на, м. Великій воитель.
Досвітча́ний, -а, -е. 1) Предразсвѣтный. 2) Сдѣланный во время до́світок. Це ранішня робота, а це досвітчана. досвітча́на ма́ти. Женщина, въ домѣ которой собираются до́світки.
Зво́ник, -ка и пр = дзвоник и пр.
Отеса, -си, ж. Веревка, соединяющая концы передней оси съ оглоблями. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не бурчала.
Пришпилювати, -люю, -єш, сов. в. пришпилити, -лю, -лиш, гл. Прикалывать, приколоть. Я пришпилю стьожку. пришпилити квітку. Дать насмѣшливое прозваніе, сострить на чей счетъ.
Просмоктати, -чу́, -чеш, гл. Прососать. Вода раз греблю просмоктала, — ну що ж! узять й загатить.
Спасибі, спасибіг, спасибу, меж.
1) Спасибо, благодарю. Спасибі вам га ягідки. Таки, спасибу йому, добрий на старости був.
2) мала, малий спасибі. Мало пользы, голку, небольшая польза. Жити — хвалить ласку божу: ярина змилила: гречки теж припалило, смальнуло сушею та вітром, а їх мала спасибі. Мала спасибі з того, що він на самій горілці седить, самою горілкою шинкує, а хліба не приробляє, — малу спасибі заробить. Зімою день малий: вже по обіді з того дня малий спасибі.
Телеграмист, -та, м. Телеграфистъ.
Чубашечка, -ки, ж. Ум. отъ чубашка.