Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дармування

Дармува́ння, -ня, с. Пребываніе безъ употребленія.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 358.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРМУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРМУВАННЯ"
Відривати, -ва́ю, -єш, сов. в. відірвати, -рву, -веш, гл. Отрывать, оторвать. Ой відріжте й або відірвіте й та срібного ґудзя. Мет. 403.
Ґе́дкати, -каю, -єш, гл. = Лоскотати 1. Вх. Лем. 407.
Дармої́жниця, -ці, ж. = Дармоїдка.
Животвори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Оживлять.
Марму́рок, -рку, ж. Родъ глины. Шух. І. 95.
Навди́ранці нар. = навдери. Давай навдиранці! О. 1862. VI. 45.
Навска́ч нар. Въ галопъ.
Прихвалювати, -люю, -єш, сов. в. прихвалити, -лю, -лиш, гл. Похваливать, похвалить, прихваливать, прихвалить. Зміев. у. «Як питатимуть (на ярмарку), чи добрий, так ти прихвали та ше й забожись». Коли так, вивів, давай прихвалювати та божитись, — люде і купили зараз. Мнж. 146.
Родовитий, -а, -е. 1) Родовитый, знатный. Чи ти роду багатого, чи ти роду родовитого? Чуб. V. 911. 2) Наслѣдственный, прирожденный. Мил. 34. Він родовитий злодій. 3) Плодородный. Родовита земля.
Ротяка, -ки, м. Ув. отъ рот.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАРМУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.