Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дарівник

Дарівни́к, -ка́, м. Даритель. Такъ называется и дарящій новобрачнымъ на свадьбѣ. МУЕ. ІІІ. 168.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 358.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРІВНИК"
Вигикнути, -ну, -неш, гл. Икнуть. Дай, Боже, легенько вигикнути. Ном. № 365.
Вірменський, -а, -е. Армянскій.
Гости́нність, -ности, ж. Гостепріимность. Худобу свою проциндрив.... (на) широких унтах, по старосвітському звичаю гостинности. К. XII. 22.
Засно́вувати, -вую, -єш, сов. в. заснува́ти, -ну́ю, є́ш, гл. 1) Засновывать, засновать, затыкать, заткать. Заснуєм ліси все поворозками. Н. п. Павук заснував усе вікно. 2) Основывать, основать. Нову Січ на Чортомлику заснувати. К. Бай. 114.
Зацве́нькати, -каю, -єш, гл. Иронически: заговорить. Наші хлопці і дівчата швидко зацвенькали по ляхівскій. Левиц. І. 159.
Ідеальний, -а, -е. Идеальный. Ваш образ ідеальний. К. ХП. 74.
Невідомість, -мости, ж. 1) Невѣдѣніе, незнаніе. Невідомість гріха не чинить. Ном. № 106. 2) Неизвѣстность. Нема у світі гірше, як та невідомость, непевность. МВ. ІІ. 162.
Недосвід, -ду, м. Неопытность. (Нажива) з людського недосвіду і легкодумства. К. ХП. 125. Cм. недосвідченість.
Сіктися, січуся, -чешся, гл. Сѣчься. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся. Ном. № 9452.
Тонісінько нар. Очень, чрезвычайно тонко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАРІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.