Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Абе́тка, -ки, ж. Азбука. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук. М. 1861. Ум. Абе́точка.  
Видвигати, -гаю, -єш, сов. в. видвигнути, -гну, -неш, гл. Выдвигать, выдвинуть. Видвигнути свою націю з темряви. К. XII. 7.
Відслоняти, -няю, -єш, сов. в. відслони́ти, -ню́, -ниш, гл. Отслонять, отслонить, открывать, открыть. Одслонила заслінку. Рудч. Ск. II. 41.
Віленко, -ка, с. Ум. отъ вільце.
Забазі́куватися, -куюся, -єшся с. в. забазі́катися, -каюся, -єшся,, гл. Заговариваться, заговориться, заболтаться. Оце ж як я забазікалась. Г. Барв. 56.
Забува́ння, -ня, с. Забываніе, забвеніе. Левиц. Пов. 303.
Лю́тень, -ня, м. = лютий 2. Місяць лютень питає, чи обутий. Ном. № 412. Лютень казав: як би я в батькових літах — бику третяку ро́ги вирвав би. Ном. стр. 282. № 412.
Обвертіти, -ся. Cм. обвірчувати, -ся.
Пообтинати, -на́ю, -єш, гл. Обрѣзать (во множествѣ).
Прочудо, -да, с. Диво. Преимущ. въ выраженіи: на прочудо. На удивленіе, изумительно. Козак прибіравсь на прочудо. АД. І. 168.