Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вереди, -дів, мн. Капризы, прихоти.
Віймити, -млю, -миш, гл. Отнять. Ще мені мачуха сорочки не вшила, вже мені мачуха здоров'я віймила. Гол. ІІІ. 274.
Годинонька, -ки, ж. Ум. отъ година.
Любчи́на, -ни, ж. = любка. Що то за дівчина, що то за любчина? Чуб. V. 48.
Попідчісувати, -сую, -єш, гл. Зачесать вверхъ (во множествѣ).
Похмуритися, -рюся, -ришся, гл. Надуться, разсердиться. Чи вилаяв, чи не вилаяв, зараз похмурилась і пішла з хати. Камен. у.
Прийомочок, -чка, м. Ум. отъ прийом.
Протягати, -га́ю, -єш, сов. в. протягти, -гну, -неш, гл. 1) Протягивать, протянуть. Ой протягну я волоконце крізь віконце. Чуб. V. 618. Іде і тягне за собою рядно, — по всьому двору протяг. Харьк. у. 2) Продолжать, продолжить, продлить. Господь не протяг їй віку. Стор. МПр. 63.
Теленькання, -ня, с. Звукъ колокольчика, бубенчика; тиканье.
Хамнути, -ну, -неш, гл. Съѣсть быстро. Нашвидку хамнув трошки, або випив. Ном. № 12179.