Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурлачити, -чу, -чиш, гл. = бурлакувати 1. Рудч. Чп. 11.
Джумачи́ха, -хи, ж. Жена чумака. Рудч. Чп. 122.
Кучерявіти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться кудрявымъ. Желех.
Луття́, -тя́, с. соб. 1) Вѣтви или прутья лозы, ивы (корзиночной). Вх. Зн. 34. 2) Липовая кора для лаптей, лыко. КС. 1893. XII. 448. Cм. лут.
Наверле́ нар. = навверле. 1) Дивись що ти робиш: наверле становиш стовпа, — товщим краєм угору! Треба товщим у землю. Волч. у. 2) Харько наш потяг ярами й тинами наверле. Сумск. у.
Перекласти Cм. перекладати.
Постолакати, -каю, -єш, гл. Разглагольствовать, говорить медленно и неинтересно. Постолакає чорт батька зна шо!.. Ну, вже! як сяде та як почне постолакати! Александрійск. у. Слов. Д. Эварн.
Солодючка, -ки, ж. Родъ дѣтской игры. Ив. 13.
Темнорусий, темнорусявий, -а, -е. Темнорусый. Темнорусі брови. Левиц. І. 11.
Товкачка, -ки, ж. = товкач. Ум. товкачечка. Сим. 210.