Жерсти́ти, -рщу́, -сти́ш, гл. Покрывать жестью.
Загрузи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. = згрузити.
Занори́читися, -чуся, -чишся, гл. Упасть лицомъ внизъ. Він підскочив ти пихиць її! так і заноричилась!
Кохля, -лі, ж. У рыболововъ: шесть, прикрѣпленный къ веревкѣ, которая другимъ концемъ привязана къ сѣти: во время зимней рыбной ловли этотъ шесть опускается въ прорубь и проталкивается подо льдомъ до слѣдующей проруби и т. д., отчего сѣть растягивается подо льдомъ въ водѣ. А сам кохлю попереду гониш.
Оглух, -ха, м. Дуракъ. Оглух царя небесного.
Підколочувати, -чую, -єш, сов. в. підколоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Подмѣшивать, подмѣшать въ жидкость.
Пронурити, -рю, -риш, гл. Погрузиться въ воду.
Пускати, -ка́ю, -єш, сов. в. пустити, -пущу, -стиш, гл. Пускать, пустить, выпустить. Як візьмеш ти за рученьку, — не мусиш пустити. Давали, та з рук не пускали. Пустимо стрілку, як грім по небу.
2) Отпускать, отпустить; позволить. Ой чом не прийшов?... чи мати не пускала?
3) Впускать, впустить. Не пускають в хату ночувати.
4) Испускать, испустить. Вода, нагріваючись, пускає од себе пару. Зомлів, і слину вже з переляку пускає.
5) Вскрываться, вскрыться (о рѣкѣ). На провесні от-от річка Горинь пустить.
6) — на пожар. Сжигать, сжечь. Семиград султанський хочуть пустити на пожар і спліндрувати.
7) пускати бісики. Кокетничать, завлекать. Княгині нічого вже було до Четвертинського бісики пускать.
8) — тумана. Дурачить, обманывать.
9) — славу. Распространять молву, распускать дурные слухи.
Сіро́ма, -ми, м. 1) Бѣднякъ, горемыка. Чи ж на горе, на біду сірома вродився. 2) соб. Бѣдняки, горемыки.
Щасниця, -ці, об. Счастливецъ, счастливица. Як вродилась щасниця, так поправиться і п'яниця.