Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

давило

Дави́ло, -ла, с. Прессъ, нажимъ. Аф. 372.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВИЛО"
Вимаглювати, -люю, -єш, гл. Выкатать. Ой виперу, вимаглюю козацьку сорочку. Чуб.
Гри́вий, -а, -е = Гливий. Кінь гривий. Федьк. І. 7.
Дзво́ничок, -чка, м. Ум. отъ дзвоник.
Дівин-вечір, -чора, м. = Дівич-вечір. Мет. 156.
Доква́сити, -ся. Cм. доквашувати, -ся.
Китайський, -а, -е. Китайскій. Желех.
Консистувати, -тую, -єш, гл. Стоять постоемъ. Почали жолніре, консистуючи по городах і селах, беззаконні окорми од людей вимагати. К. ЧР. 9.
Наборошни́ти Cм. наборошнювати.
Паливо, -ва, с. Топливо. О. 1861. X. 57. Нема палива, хоч замерзай у хаті. Подольск. г.
Переліт, -ту, м. Перелетъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАВИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.