Допра́вити Cм. доправляти.
Зачебе́рхнути, -ну, -неш, гл. Зачерпнуть, загресть очень много.
Насторожати, -жаю, -єш, сов. в. насторожи́ти, -жу, -жиш, гл. Настораживать, насторожить, приготовлять, приготовить къ чему-либо. насторожити ноги. Напречь ноги къ усиленному бѣгу. Ми свої ніженьки насторожали, щоб хорт не догнав.
Півпарубок, -бка, м. Подростокъ, парнишка. Гайдамаки по-над яром з шляху повернули, наганяють півпарубка.
Полк, -ку, м. 1) Полкъ. 2) Въ старой Украйнѣ XVII — XVIII в.: часть украинской земли, провинція, заключавшая въ себѣ города, мѣстечки, села, носившая названіе по главному городу, гдѣ было правленіе полка, и раздѣленная на сотні. Осягли й позаймали козаки всі землі на Вкраїні під полки, а в полках під сотні, а в сотнях під свої хуторі, двори, пастовники чи левади.
Приладновувати, -вую, -єш, сов. в. приладна́ти, -на́ю, -єш, гл. Прилаживать, приладить.
Роспорядок, -дку, м. = роспорядкування.
Тирири меж. для выраженія разговора, бесѣды. Кума з кумою тирири, — свині марков порили.
Цикавка, -ки, ж. = сикавка.
Чатовник, -ка́, м. Караульщикъ, часовой. Чатовники кресові запорозькі.