Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґрамузляти

Ґрамузля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Писать каракулями.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐРАМУЗЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐРАМУЗЛЯТИ"
Волосне, -ного, с. Подать, назначенная на расходы волостнаго управленія.
Дев'ятилі́тник, -ку, м. Раст. Astragalus glycyphylos L. ЗОЮР. І. 113.
Зумати, -маю, -єш, гл. Сойти съ ума. Вх. Зн. 22.
Копки гл. Ѣхать верхомъ. дав же він йому копки! Оттрепалъ его, побилъ.
Обвечеріти, -ріє, гл. безл. Повечерѣть.
Покраденці, покрадці, покрадьки, нар. Украдкой, тайкомъ.
Спацера, -ри, ж. Прогулка. Да що ж вона, пане брате, під явором робить? Ой з тим розлучником на спацеру ходить. Чуб. V. 385.
Уверий, -а, -е. 1) Кривой (о деревѣ). Увере дерево. Вх. Лем. 476. 2) Упрямый (о человѣкѣ). Вх. Лем. 476.
Укушати, -шаю, -єш, гл. 1) Ѣсть. Будеш ти в мене хліб сіль вкутати, маленькі дітки доглядати. Н. п. 2) Употр. только сов. в: укусити, -шу, -сиш. Він і вкусить, і меду дасть. Ном. № 3056. Гадюка хоч не вкусить, то засичить. Ном. № 2878.
Чечик, -ка, м. пт. чечетъ. Бігла чечітка поперед ворітка; вийшов чечик, дав їй мечик, а вона й стала. Ном. заг. № 429.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐРАМУЗЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.