Блисконути, -ну́, -не́ш, гл. Сверкнуть сильно. Грім як грякне, а блискавка як блисконе! Як здвигне старий брови, стисне уста тонкі та блисконе оком своїм чорним — ми вже з паніматкою ледві дишемо.
Зиркну́ти, -ну, -неш, гл. Глянуть, бросить взглядъ, быстро взглянуть. На землю з неба не зиркнеш. Він зиркнув на мене.
Комірниченько, -ка, м. Ум. отъ комірник.
Охиза, -зи, ж. Мокрая вьюга, мятель. Охиза поїхала. Приходить (зіма) в село страшною хуртовиною, приводить за собою своїх діток — хизи й охизи та... морози.
Підгірянин, -на, м. Житель підгір'я.
Прутик, -ка, м. 1) Ум. отъ прут. 2) Родъ мере́жки. Скорѣе: часть мережки: рядъ круглыхъ отверстій съ обѣихъ сторонъ; шьется также и отдѣльно — по краямъ полотенца, сорочки.
Роскотистий, -а, -е. 1) Легкій на ходу. Цей віз роскотистий.
2) Покатый. Роскотисте місце.
Скрипник, -ка, м.
1) = скрипаль.
2) Насѣк. Lamia.
Тор, -ру, м. Слѣдъ, колея.
Цісарик, -ка, м. Ум. отъ цісарь.
