Байорисько, -ка, с. ув. отъ байоро.
Благословення, -ня, с. 1) Благословеніе. Добрий піп, добре й благословення. 2) Славословіе, восхваленіе. Ум. благословеннячко. Молода Гапочка у свого батенька благословеннячка просе.
Заверну́ти, -ся. Cм. заверта́ти, -ся. Заверт, ту, м. 1) = завертень. Нічим вовкові блювати, так завертами. 2) Заворотъ, поворотъ. Отой Шпак живе на заверті.
Застукоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно застучать. Шось застукотіло у вікно. 2) Забиться (о сердцѣ). Серце в батька й матері швидче застукотіло.
Осипка, -ки, ж. 1) Ячменное зерно измельченное на мельницѣ (каждое на 2 — 3 части), которое даютъ баранамъ во время случки и молодымъ барашкамъ. 2) Плата мукой или пшеномъ пастуху. 3) Корь.
Портреть, -ті, ж. = портрет. Така била уродліва, що у кождого царя вибіта єї портреть била, вимальована.
Росказ, -зу, м. Повелѣніе, приказаніе. Разом за Божим росказом. Горе дворові, де корова росказ волові.
Скарати, -ра́ю, -єш, гл. Покарать, наказать. Скарай, мене, міцний Боже, коли тя забуду. Чия кривда, нехай того Бог скарає. Ой мати моя старая, нащо ти мене скарала?
Уклеювати, -ле́юю, -єш, сов. в. уклеїти, уклею, -їш, гл. Вклеивать, вклеить.
Хвалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Говорить, передавать, сообщать, разсказывать. Зайчик прибігав до їх та й хвалиться: ховайтеся, казала сестричка, бо він (кіт) прийде та й подушить нас. Була я у змія, хвалився він мені, що буде твоє царство воювати.
2) Хвастаться. М'ясом хвалиться, а воно й юшки не їли. Хвалиться сова своїми дітьми: каже, що нема кращих дітей, як совині.
3) Угрожать, обѣщать. Ой чи била, чи не била — хвалилася бити. Хвалиться знести всю шляхту гі панство.