Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґоґозник

Ґоґо́зник, -ка, м. Раст. Vaccinium vitis idaea. Лв. 102.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐОҐОЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐОҐОЗНИК"
Відмести Cм. відмітати.
Залокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. = залоптати. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Княженецтво, -ва, с. Достоинство князя. К. ЦН. 280.
Крадений, -а, -е. Краденый. Не їсть пан дяк гусей, бо крадені. Ном. № 6893.
Обігріти, -рію, -єш, гл. Обогрѣть.
Поклекотіти, -кочу, -тиш, гл. = поклекотати.
Приймаченько, -ка, м. Ум. отъ приймак.
Салогуб, -ба, м. Бранное: торговецъ, мѣщанинъ. К. ЧР. 69, 426. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. О. 1862. VIII. 32. Пика широка та одутловата, як у того салогуба. Стор. І. 60. К. Повѣсти. І. 200.  
Тамади нар. = tуди. Вх. Лем. 472.
То-що. Cм. то.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐОҐОЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.