Деліка́тно нар. Нѣжно.
Добро́дійство, -ва, с. 1) Благодѣяніе. Ой виходьте в поле, вельможне жовнірство! Буде вам велика дяка за все добродійство. 2) соб. Господа! Милостивые Государи! Я повинен сказать, любе добродійство земляки, що се остання річ моя. К. Ва́ше добро́дійство. Ваша милость. Як би то, ваше добродійство, ви нам своїми руками милостиню подали.
Дуплина́вий, дуплина́стий, дуплина́тий, -а, -е. Дуплистый. Великий дуб, та дуплинатий, порохнею напхатий. Чому дуба не рубати, бо дуб дуплинатий. Вона й сіла коло вербового кореня дуплинастого.
Ману́ти, -ну, -ниш, гл. Манить, приманивать.
Обачити, -чу, -чиш, гл.
1) Увидѣть. Та скажи мі, чи обачу миленького очі.
2) Замѣтить. М'я з другою в любві обачила.
Оббутися, -будуся, -дешся, гл. Привыкнуть, освоиться. Оббулась у хаті.
Постерігання, -ня, с. Замѣчаніе, наблюденіе.
Притхля, -лі, ж. Затхлость. Одганя вода притхлею.
Псалтирник, -ка, м. Учащійся псалтыри.
Шмаркля, -лі, ж. = смаркля.
