Валасатися, -саюся, -єшся, гл. Шляться, таскаться, скитаться. Мені нема ні зіми, ні літа: я завсегда в роботі. Поздоров Боже мир — пропитає мене. А ти де валасалася? Став валасаться по світах.
Дзю́ба́ти, -баю, -єш, одн. в. дзю́бну́ти, -ну, -неш, гл. Клевать, клюнуть. Пшениці не дзюба, водиці не п'є. Пане-господару, на вашім дворі да три голуби, пшеницю дзюбають. Дзюба́ти насі́ння. Вылущивая, ѣсть сѣмячки (о людяхъ).
Заневі́рнити Cм. заневірня́ти.
Здріжа́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Задрожать. Вони собі говорили, що ся не бояли, як уздріли тверду ровту, вони ся здріжали.
Найсампе́ред нар. = насамперед.
На-послі́док, нар. Въ концѣ.
Посесор, -ра, м. Арендаторъ. Тоді було даси два рублі чиншу посесорові та одбудеш дванадцять день шарварку.
Розледащіти, -щію, -єш, гл. = розледачитися. Швидко чоловік розледащів.
Стручечок, -чка, м. Ум. отъ струк.
Туслук, -ка, м. = тузлук 2. Житньої соломахи з туслуком.