Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґерлянка

Ґерля́нка, -ки, ж. см. Єтір з прутя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕРЛЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕРЛЯНКА"
Бердів'Я, -в'я, с. соб. Берда? Свята пречиста закляла каміня, бердів'я. МУЕ. ІІІ. 53.
Витрухатися, -хаюся, -єшся, гл. Перетрястись.... Добре таки витрухався, поки добіг до хати.
Давону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно давнуть. Так її давонув, мало що духу не видавив. Чуб.
Завині́ння, -ня, с. Свитокъ, свертокъ. Зносили свої скриньки, свої завиніння, свої торбинки. Левиц. І. 505.
Загремі́ти Cм. загрімати.
Зголоси́тися Cм. зголошуватися.
Кошиці, -ши́ць, ж. мн. Раст. Trifolium montanum? Cм. кошик 3. Он у лісі зацвіли кошиці. Мет. 278.
Підхватити, -ся. Cм. підхвачувати, -ся.
Приладний, -а, -е. Умѣющій приласкаться, вкрадчивый. Така то до кожного прикидчива, приладна, лестна. МВ. ІІ. 140.
Чумачиха, -хи, ж. Жена чумака. Молодая чумачиха за чумаком б'ється. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЕРЛЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.