Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заблі́яти, -лі́ю, -єш, гл. Объ овцѣ: заблеять. Вівця забліє. Шух. І. 89.
Загові́ти Cм. загівляти.
Зала́яти, -ла́ю, -єш, гл. Ругнуть, обругать. Він залаяв мене. Уман. у. Запінилась, посатаніла, неначе дурману іззіла, залаяла Енея так. Котл. Ен. І. 32. Засвистав, залаяв: чорти б вашу ма! Чуб. III. 426.
Навспа́к нар. = навпак.
Помацки нар. Ощупью. Помацки... дверей шукають. Г. Барв. 286. Гіркий світ: тато і мама осліп, а діти помацки ходять. Ном. № 9229.
Померзлий, -а, -е. Смерзшій.
Роздушити, -шу́, -шиш, гл. Раздавить.
Сватальник, -ка, м. Сватъ. Бодай сватальнику добра не було. Ном. № 8962.
Стовма нар. Стоймя. Вх. Зн. 67.
Чванька, -ки, м. = чванько. Ой чия то парубчина, ой чия то чванька? Закрасила мама штани, — він каже: китайка. Чуб. IV. 480.