Закріпля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. закріпи́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. 1) Скрѣпляться, скрѣпиться. 2) Смыкаться, сомкнуться (о губахъ). закріпи́лись ре́чі. Замолкли слова. Заніміли твої губочки, заплющились твої оченьки, закріпились твої реченьки.
Зірки́й, -а́, -е́. Зоркій. Говірка, зірка, моторна. Оченята продирать дитині, щоб було зірке.
Конопляр, -ра, м. и конопля́рка, -ки, ж. = конопельник.
Підсміювати, -юю, -єш, гл. Подсмѣиваться. У беседі зо всіма і говорить, і регочеться, і підсміює. А ти запевне не посмів? — йому підсміює лисиця.
Понадівати, -ваю, -єш, гл. Надѣть (во множествѣ). Понадівали, хто нову свиту, хто китаєву юпку. Понадівав на голову, на руки і на ноги. Понадівав на їх ксьондзівську одежу.
Потішка, -ки, ж. Ум. отъ потіха.
Призвістка, -ки, ж. Предвѣстіе, предзнаменованіе.
Устоньки, -ньок, усточка(ки), -чок, с. мн. Ум. отъ уста.
Утихомирюватися, -рююся, -єшся, сов. в. утихомиритися, -рюся, -ришся, гл. Успокаиваться, успокоиться, утихать, утихнуть, присмирѣть. Через тиждень, як все втихомирилось, росказав Дорош хуторянам про сю кумедію. Утихомирься, не бурчи.
Шмугляти, -ля́ю, -єш, гл. Тереть, стирать кожу, обдирать кожу, дѣлать на кожѣ ссадины.
