Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґ

Ґ, пред. = К. Ogon, Studien, 189. Добре ґ лежачій колоді і огонь пласти. Ном. № 4623. Їден ґ лісу, другий ґ бісу. Ном. № 6664.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 345.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "Ґ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "Ґ"
Ґондзоля́чка, -ки, ж. Ум. отъ ґондзоля.
Же́врітися, -ріюся, -єшся, гл. = жевріти.
Зага́кливець, -вця, м. Заика. Вх. Лем. 414.
Знемогати, -гаю, -єш, гл. знемагати.
Кривуля, -лі, ж. 1) Всякая кривая, ломанная, зигзагообразная линія или полоска. Въ орнаментѣ (вышивки, раскраска посуды, рѣзьба по дереву и металлу и пр.) кривуля (чаще: кривулька) — зигзагъ простой или составленный изъ кружечковъ и пр. Kolb. I. 48. Вас. 184. Шух. I. 281, 283. Любила таки їх (миски) показувать.... І білу велику, на вінцях хрещики, по боках пружки, і червону, що паски святять, з кривульками і з зеленими голубами на дні. Сим. 233. Чумак у дорозі вирізує (на ярмі) складаним ножем то доріжки, то кривульки, то зубчики. Чуб. VII. 406. 2) Каракуля, плохо написанная буква. Хоть би великою кривулею, аби було слово написане. Стулити ту кривулю, — виходить слово. Г. Барв. 403. 3) Кривой кусокъ дерева, — напр., употребляющійся для полоза и пр. Въ загадкѣ кривулечкою названа ложка: Чотирі чотиречки та п'ятий Макаречко несуть кривулечку через тин та в вуличку. Грин. І. 249. 4) Въ токарномъ станкѣ: искривленный кусокъ древеснаго ствола, на который опирается лѣвая рука работающаго. Шух. І. 305, 306. Ум. кривулька, кривулечка, кривульця. заєць робит кривульки або кривульці — бѣжитъ зигзагами. Вх. Зн. 29. Ув. кривуля́ка. Желех.
Маста́к, -ка́, м. = мисте́ць. От я до жалю не мастак. Котл. Ен. VI. 49.
Поприйматися, ма́ємося, -єтеся, гл. Приняться (во множествѣ).
Пригодитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Случиться, приключиться.
Сім'я, -я, с. Сѣмя. Чоловік сімя сіє, а чорт плевели. Ном. № 3119. Болѣе употребительно въ знач.: конопляное сѣмя.
Цвайка, -ки, ж. Длинная жердь, которою плотовщикъ въ случаѣ надобности придерживаетъ плотъ у берега. Шух. I. 182. Вх. Зн. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова Ґ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.