Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуцульщина

Гуцу́льщина, -ни, ж. Мѣстность въ Галиціи (уу. Косивскій, Печенижинскій, Надвирнянскій) и Буковинѣ, заселенная гуцулами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЦУЛЬЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЦУЛЬЩИНА"
Белькотня, -ні, ж. Болтовня, лепетъ.
Коко I меж. Выражаетъ клохтанье курицы. А курочка коко да коко. Чуб. V. 113.
Ластів'ячий, -а, -е. Ласточкинь.
Познаменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Приложиться (къ священному предмету). Драг. 237. У Лаврі на мощі познаменувався. Чигир. у.
Порічанин, -на, м. Прирѣчный житель. Сумск. у.
Сердак, -ка, м. Верхнее теплое суконное платье галицкихъ крестьянъ, расшитое шнурками. Гол. Од. 68. Kolb. I. 35. Шух. I. 126. 128.
Скатертина, -ни, ж. Скатерть. Ном. № 12126. Стіл дубовий покривала біла скатертина. Мкр. Н. 16. Ум. скатертинка.
Торочення, -ня, с. 1) Обшиваніе бахромой. 2) Болтовня.
Усеїда, -ди, об. Всеядный.
Хараманити, -ню, -ниш, гл. Обманывать, дурачить. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЦУЛЬЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.