Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуцульщина

Гуцу́льщина, -ни, ж. Мѣстность въ Галиціи (уу. Косивскій, Печенижинскій, Надвирнянскій) и Буковинѣ, заселенная гуцулами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЦУЛЬЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЦУЛЬЩИНА"
Басамання, -ня, с. Домашняя утварь, рухлядь. Чи ти вже повиносив горшки, кочерги — усе басамання, щоб мазати хату? Могил. Подол.
Жере́пмик, -ка, м. Лѣсъ изъ жерепу. Вх. Зн. 17.
Заме́рзти Cм. замерзати.
За́полоч, -чі, ж. 1) Цвѣтныя бумажныя нитки, употребляемыя для вышиванья. Чуб. VII. 427, 415. Ходила Катря у Любчики, ніби то заполочі позичати червоної. МВ. ІІ. 102. Шила-пошила три шириночки... третю пошила та заполоччу. Чуб. III. 397. 2) Раст. = чаполоч. ЗЮЗО. І. 125.
Запра́вди, запра́вжки, нар. Въ самомъ дѣлѣ, дѣйствительно.  
Ма́джер, -ру, м. Деревянный пестъ для толченія въ ступѣ проса. Вх. Зн. 34. Cм. мажчир.
Ник! меж. отъ никати; глядь! Ник, аж там бик. Ном. № 7892. Ник! як сучка в глек. Ном. № 3040. Сидимо тут і балакаємо. А тут у хату ник старий, побачив стару та й пішов.
Перебендюха, -хи, ж. Привередница.
Розлупити, -ся. Cм. розлуплювати, -ся.  
Скручування, -ня, с. 1) Скручиваніе. 2) Сворачиваніе, поворачиваніе. О. 1862. V. Кух. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЦУЛЬЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.