Борошнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Пачкаться въ муку.
Волошин, -на, м. Валахъ, румынъ. У нас такий панич як волошин: чорнявий, з волосом на виду.
Знизувати, -зую, -єш, сов. в. знизати, -жу, -жеш, гл.
1) Снизывать, снизать. Знижи мені оце намисто.
2) Натыкать, наткнуть на что острое, пронзить. Возміте Байду, повісіте і на острий гак знижіте.
3) — плечима. Пожимать, пожать плечами.
Котик, -ка, м.
1) Ум. отъ кіт. Був собі котик та півник та спряглися жить.
2) Родъ женской шубки. Зап'яті одинаковими хустками, в одинакових котиках, критих ясно-зеленою матерією, вони були ніби однолітки.
3) Щетка (на ногахъ лошади); задній коготь (у собаки).
4) Кусокъ дерна, употребляющійся въ игрѣ, называемой котики.
5) Цвѣтъ вербы, лозы, ивы. Свячена лоза і котики — ліки од трясці.
6) мн. Glechoma hedoracea L.
8) Пузырьки, поднимающіеся со дна пруда, болота. Коли замерза вода, то котики підходять зі дна, то тим і крига як сім, розсипається. Чигир. у. Ум. ко́тичок. А котичок няв-няв-няв!
Передрімати, -ма́ю, -єш, гл. Продремать больше кого либо. Давайте, хто кого передріма! — От батюшка заплющив очі та й справді дріма.
Походній, -я, -є. = похідній. Лицявсь серед походньої трівоги.
Причільний, -а, -е. = при́чілковий. Чи чула ж ти, ненько, як я в тебе була, під причільним віконечком як голубка гула.
Холодний, -а, -е. 1) Холодный. Така вода хороша, що аж весело: холодна та чиста, як сльоза! Холодний лився з його піт. 2) холо́дний коваль. Слесарь. Жінка старого холодного коваля. 3) холо́дні зо́рі. Утренники. Було об перших п'ятінках, так уже зорі холодні були. 4) холодним серцем. Хладнокровно. 5) і за холодну во́ду не візьметься. Ничего не хочетъ дѣлать, бездѣльничаетъ. Вона у тебе увесь день божий сидить та гави ловить, і за холодну воду не візьметься. Ум. холодненький, холоднесенький.
Чуга, -ги, ж. 1) Верхняя одежда у лемковъ: родъ суконной шинели, украшенной шнурками, съ пелериной, рукава зашиты и употребляются вмѣсто сумокъ, такъ какъ чуга носится только въ накидку. 2) Верхняя одежда у галицкихъ верховинцевъ — родъ свитки безъ рукавовъ и воротника изъ косматаго сверху сукна.
Шуряк, -ка, м. = шурин. Ну, тепер ми всі поженились, — як би нам шуряка оженить? Ум. шурячок.
