Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гутю!

Гутю́! То же, и тю, крикъ на волка. Звенигор. у. Не раз, не два псами цьвали, гутю, гутю викликали. Грин. ІІІ. 283.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУТЮ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУТЮ!"
Вдовки, -вок, ж. мн. = удовки.
Висмик, -ку, м. Возвышеніе на дорогѣ. Не хочу багацько набірать, а то буде мені до Богуслава три висмики, то важко на коні. Каневск. у. Ум. ви́смичок.
Жени́шенько, -ка, м. Ум. отъ жених.
Млинськи́й, -а́, -е́ Мельничный. Гол.
Надменши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Уменьшиться, умалиться.
Очкувати, -ку́ю, -єш, гл. Прививать щиткомъ, глазкомъ.
Піл, по́лу, м. Родъ наръ, помѣщающихся въ украинской хатѣ вдоль задней стѣны на всемъ пространствѣ между печью и боковой стѣной. Сим. 2. Чуб. VII. 382, 386. Ум. Полик. Пирят. у. Полочок. У світлиці да на полочку ой шиє, шиє молода дівчина чорним шовком сорочку. Чуб. V. б.
Усмішити, -шу, -шиш, гл. Насмѣшить.
Чудернастий, чудернацький, чудернацький, -а, -е. Странный. Зараз виміняв його в пана за якусь чудерняцьку собаку. Левиц. І. 159.
Шельмувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Клеймить, обрѣзывая уши. 2) Бранить, клеймить, шельмовать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУТЮ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.