Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гутю!

Гутю́! То же, и тю, крикъ на волка. Звенигор. у. Не раз, не два псами цьвали, гутю, гутю викликали. Грин. ІІІ. 283.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУТЮ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУТЮ!"
Вексель, -ля, м. Вексель. Векселя не дав. Г. Барв. 318.
Завжде́нний, -а, -е. Всегдашній, постоянный. Треба їх до діла призвичаїти. От і почалось завжденне призвичаювання. Мир. ХРВ. 127.
Завідь, -воді́, ж. Въ выраж.: чо́боти зши́ти під за́відь, т. е. такъ, что каблукъ пришить дратвою, образующею рубецъ сверху надъ каблукомъ. Черном.
Заї́чище, -щі, м. и ж. Ув. отъ заї́ка.
Затверді́лий, -а, -е. Загрубѣлый, затвердѣвшій. Серце бо їх затверділе. Єв. Мр. VI. 52.
Лагодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Собираться, готовиться. А я оце лагодився до вас іти. Кобел. у. Почали лагодитись, зарані виїхали. МВ. ІІ. 94. Парубки лагодяться у танець. Федьк. 2) Починяться. 3) Мириться. Лагодимось, нівроку, як кіт з собакою.
Побережничити, -чу, -чиш, гл. Быть лѣснымъ сторожемъ. Желех.
Погойдати, -да́ю, -єш, гл. Покачать (растеніе или что либо висящее). Сю ніч погуляєм, ляхів погойдаєм. Шевч. 153.
Поростовкмачувати, -чую, -єш, гл. Тоже, что и ростовкмачити, но во множествѣ.
Цеглястий, -а, -е. Кирпичнаго цвѣта.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУТЮ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.