Гойдатися, -даюся, -єшся, гл. Колыхаться, качаться. А на вітах гойдаються нехрещені діти.
Заві́з, -во́зу, м. Привозъ, подвозъ зерна на мельницу; также подводы, привезшія зерно, и тѣснота, ими производимая. Вперше бачу, щоб такий завіз був. Коло млина вештались люде, зносили з возів мішки млива, пірнали в темноті дверей і знов вертались до возів. Завозу стояло дуже багато.
Пастівник, -ка́, м. = пастівень. Дивлюсь у пастівник, а він коня собі лагодить. Пустив коника до пастівника, а сам пішов у сад виноград. Ум. пастівничо́к.
Пігнати гл. = погнати. Полон забрали, далі пігнали.
Прах, -ху, м. Прахъ. Обох земля присипле своїм прахом. Ясен міч твоєї головоньки не йме, на прах роспаде.
Руця, -ці, ж. Дѣтск. Рука, ручка.
Смітниця, -ці, ж.
1) = смітник. По улиці, по смітниці, чом на тобі пусто.
2) Лошадь, вывозящая соръ. Добув десь ту (коняку), шо сміття возять.... Ото виїхав, ту смітницю сорокам-воронам кинув.
Третій, -я, -є. числ. Третій. Два кметі, пан третій. Уп'ять, так, об третіх півнях, приходить щось до вікна та й каже. Вже так як об третьоту упрузі назирив він коненя.
Хронт, -ту, м. Фронтъ. Як ти осмілився, сякий-такий, з хронту виходить?
Шкваритися, -рюся, -ришся, гл. Жариться. Шквариться, як шкурат на жару. Сластьони шкварились.
