Бичисько, -ка, м. Ув. отъ бик.
Біснуватий, -а, -е. 1) Сумасшедшій, бѣсноватый.
2) Употребл. какъ эпитетъ въ значеніи переносномъ: сумасшедшій. Вже ж і Січ їх біснувата жидовою поросла. Ой, дівчино, люблю тебе, не їж хліба — візьму тебе.... Ой козаче біснуватий, нехай не їсть твоя мати. Осадив назад біснуватих коней. Ум. біснуватенький.
Випорхати, -хаю, -єш, гл. Порошить. Чорна хмара виступає, дрібний дощик викрапає, білий сніжок випорхає, бурлак ніжки піднімає.
Єлове́ґа, -ґи, ж. Двухлѣтняя овца, не имѣющая ягнятъ.
Забужа́віти, -вію, -єш, гл. Загрязниться. Ото вікна забужавіли — нічого не видно.
Замали́м, замало́м не, нар. Чуть не; безъ малаго. Оце замалом не впала. Замалом не піймав зайця. Замалим не двісті.
Нацмокатися, -каюся, -єшся, гл. Начмокаться.
Отратитися, -чуся, -тишся, гл. = утратитися. Оженився сіромаха та й думку думає: оженився, отратився, та й щастя немає.
Панування, -ня, с.
1) Владычество, господство. Карає він і царства, і престоли, щоб зупинить неправе панування.
2) Царствованіе.
3) Барская жизнь. Моє панування — гірке горювання.
Шлапатник, -ка, м. Оборвышъ.
