Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гусениця

Гу́сениця, -ці, ж. = Гусельниця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСЕНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСЕНИЦЯ"
Безславний, -а, -е. Безславный, обезславленный. Безславному тяжко сей світ покидать. Шевч.
Витоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Вытоптать. Витоптала орда кіньми маленькії діти. АД. 2) Истоптать (обувь).
Заме́т, -ту, м. 1) Сугробъ, заносъ снѣжный. Через пеньки, заметами біжить, ледве дише. Шевч. 88. 2) Плоскія, горизонтально лежащія бревна, которыя обоими концами вставляются в ґари двухъ столбовъ, составляя такимъ образомъ часть стѣны. Кіевск. и Подольск. г. 3) в-заме́т. Подрядъ. Питались всяких знахурок, так зрадниці в — замет брехали і тільки боки напихали, та заливались од чарок. Мкр. Г. 11.
Кумів, -мова, -ве Принадлежащій куму. Поночі рвав угірки в кумовому городі. Ном.
Папортиняк, -ка, м. Порода насѣкомаго, живущаго на папоротникѣ. Вх. Лем. 446.
Пасічниця, пасішниця, -ці, ж. Жена пасічника.
Підскарбій, -бія, м. Казначей, казнохранитель.
Поїздонько, -ка, м. Ум. отъ поїзд.
Присінешний, -а, -е. Относящійся къ присінкам. Стор. МПр. 99.
Чвалати, -ла́ю, -єш, гл. Тащиться, плестись. А вже мені, старенькому, без коня пропадати: не зможу я по степах чвалати. Мет. 444. І тілько що прийшли к воротам і в двір пустилися чвалать. Котл. Ен. III. 60. Москаль знає, куди чвалає, да ще питає. Посл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСЕНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.