Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гусевниця

Гусевни́ця, -ці, ж. Мѣсто, гдѣ хранятъ сусли. Гусовки шмарьте до гусевниці. Гол. II. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСЕВНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСЕВНИЦЯ"
Верхом нар. = верхи. Не сідай верхом (на собаку). Ном. № 13396.
Замилува́ти 2, -лу́ю, -єш, гл. Полюбить. А мій милий замилував иншу. Вх. Лем. 416.
Клезнути, -ну́, -не́ш, гл. Ударить по лицу. Инший паном уродивсь, паном охрестивсь, паном і зріс, а далебі і мужика клезнуть не вміє. О. 1861. III. Гул.-Арт. 99.
Кошуленька, кошулечка и кошулька, -ки, ж. Ум. отъ кошуля.
Кречний, -а, -е. = ґречний. Зачекай мя, кречна панно. Гол. І. 130.
На́брід, -роду, м. Пришельцы, сбродъ.
Небувалий, -а, -е. 1) Небывалый. 2) Малоопытный, не знающій людей. Чуб. І. 270. Посилає козака молодого, небувалого. О. 1862. II. 96.
Пожиток, -тку 1) Пропитаніе. Дастъ Бог день — дасть і пожиток. Ном. № 79. 2) Житье, достатки. За цього пана у нас стали погані пожитки. Харьк. у. 3) Имущество. Ой беріте ж воли й мажі і ввесь мій пожиток. К. Досв. 83. 4) Прибыль, польза, выгода. Чимало чого учені вигадали на пожиток усім людям. Ком. II. 91.
Протьохкати, -каю, -єш, гл. О соловьѣ: прощелкать.
Саниці, -ць, ж. мн. Полозья. Вх. Лем. 464.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСЕВНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.