Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гусачок

Гусачо́к, -чка́, м. Ум. отъ гусак.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСАЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСАЧОК"
Брид, -ду и -да, м. 1) Род. п. -ду. Гадость, мерзость. 2) Род. п. -да. Гадкій, безобразный человѣкъ. Да не давай стиду-бриду цілувати свого виду. Чуб. V. 540.
Відбудувати Cм. відбудовувати.
Запили́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Запылиться. А вже хустиночка та й запилилась. Чуб. V. 289.
Кукучка, -ки, ж. = зозуля. Вх. Уг. 248.
Напрошки́ нар. Напрямикъ, прямой дорогой. Вх. Зн. 40.
Обійми, -мів, с. мн. Объятія. Маруся сама була в хаті, сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитину. МВ. ІІ. 178.
Огород, -да, м. Огородъ. Високії огороди, — капуста не родить. Чуб. V. 147. Ум. огоро́дець. Cм. горо́д.
Роззикатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться. Роззикався на їх. Чуб. II. 202.
Скородити, -джу, -диш, гл. Бороновать передъ посѣвомъ. Вас. 196. Чуб. VII. 401. Він оре, скороде, конопельки сіє. Мет. 309. Се ще вилами писано, а граблями скороджено. Ном. № 6821.
Струпко нар. = їхати. Ѣхать по замерзшей грязи. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСАЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.