Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гусарин

Гуса́рин, -на, м. Гусаръ. Не вернувся із походу гусарин-москаль. Шевч. 487.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСАРИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСАРИН"
Виньмати, -маю, -єш, гл. = виймати. Аф. 335.
Галайкотати, -кочу, -чеш, гл. = галайкати. Желех.
Гу́лий IІ, -лого, м. Птица: красношейка. Вх. Пч. II. 12.
Крепачка, -ки, ж. Крѣпостная. Ти, дякувать Господеві, не крепачка: твоя праця не згине дурно. МВ. І. 36.
Овдовіти, -вію, -єш, гл. Овдовѣть. Сухобрус овдовів і його дочки хазяйнували в господі. Левиц. Пов. 19.
Огудити, -джу, -диш, гл. Охулить, осудить. Не хотять на його й глянуть, а глянуть — огудять. Шевч.
Позакрівавлювати, -люю, -єш, гл. Окровавить (во множествѣ).
Прогарманувати, -ную, -єш, гл. Промолотить гарманом. (Cм.).
Уплав нар. = уплинь. Уплав за водою. Чуб. V. 569.
Чеверниця, -ці, ж. Насѣк. Pyrochroa coccinea. Вх. Пч. 1. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСАРИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.