Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боровик, -ка, м. 1) Житель бора. 2) Раст.: а) Бѣлый грибъ, Boletus edulis. ЗЮЗО. І. 114. Як загадав боровик, на всі гриби полковник. Чуб. V. 1183. б) Daphne cneorum L. ЗЮЗО. I. 121. в) Chimaphila umbellata Nutt. Анн. 95. г) Pyrola minor L. ЗЮЗО. I. 133. Ум. боровичок.
Відсапати Cм. I. відсапувати.
Дарови́зна, -ни, ж. Подаренныя вещи. Оце свита — даровизна. Черкас. у.
Живете́нь, -тня, м. Подпочва. Любеч. Cм. живець 2.
Здогада́ти, -ся. Cм. здогадувати, -ся.
Каміняччя, -чя, с. соб. = камінюччя. Шо Бог создав, те рівне, чисте; а вже що идолове, там саме каміняччя і гори, і всякі викрутаси. Драг. 15.
Нездібний, -а, -е. Неспособный. Желех.
Покуп, -пу, м. 1) Купля. 2) Покупка. 3) Спросъ. Як нема покупу, то вони (крамарі там, чи що) дешево продаватимуть кожухи. Черк. у.
Тра-ла-ла! меж. для выраженія радости. Тра-ла-ла, тра-ла-ла, на базарі була. Шевч. «Гуляй душа! Тра-ла-ла!» на ввесь шинк гукає. Г. Арт. (О. 1861. III. 103).
Турати, -ра́ю, -єш, гл. Обращать вниманіе. Та того козак, того Нечай, того не турає. АД. II. 71. Собаки брешуть, а він і не турає. Борз. у. Кошеня й не турає, що собаки брешуть. Борз. у.