Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арті́ль, -лі, ж. Артель. Рудч. Ск. II. 172. Рудч. ЧП. 32.
Віконня, -ня, с. соб. Окна. Преимущ. въ выраженіи: по під віконню. Подъ окнами. по під віконню ходити, миркати. Нищенствовать, выпрашивать подъ окнами милостыню.
Забига́ч, -ча́, м. Складной карманный ножъ. Шух. І. 291.
Закацю́бти, -бну, -неш, гл. Окоченѣть отъ холода, затвердѣть отъ мороза. Мороз добрий, бачу: оце допіру повісила на плоті сорочки, а вже й закацюбли. Черк. у.
Їздун, -на́, м. Ѣздокъ. А чи довго туди їхати верхи? — Хто його зна, — як який їздун. Александров. у. Екат. г.
Пообдавати, -даю́, -єш, гл. Дать (многимъ).
Прихаток, -тку, м. Небольшая пристройка жилая при хатѣ. Инколи коло хати ставляють ще другу невеличку хатку — прихаток. МУЕ. І. 8. (Черниг.).
Суло, -ла, с. Деревянная рукоять желѣзныхъ вилъ. Шух. І. 169.
Турбувати, -бу́ю, -єш, гл. 1) Безпокоить, утруждать. Не турбуй бо мене своїм проханням. 2) Безпокоиться, утруждаться. Нехай батько не турбує, мені вінця не купує. Н. п. 3) Волновать, возмущать. Бога прохали, щоб він моря не турбував.
Упон, -ну, м. Привязь. Скаче теля на упоні. Ном. № 12492.