Ватага, -ги, ж. 1) Ватага, отрядъ, толпа; шайка. Простяглася по діброві по над Дніпром козацька ватага. І наплодилось у тім болоті чортяк до врага, — не багацько їх — ціла ватага. Яка ж ватага розбішак! 2) Стадо мелкаго скота. Ой я козак нетяга, в мене овець ватага. Віджени поров у череду, а овечок і телят у ватагу. 3) Стал. Вовків ціла ватага. Ум. ватажка.
Зави́на, -ни, ж. Вина, погрѣшность.
Неслух, -ха, м. Непослушный человѣкъ.
Пекарський, -а, -е. Принадлежащій пекарю.
Поліпшувати, -шую, -єш, сов. в. поліпшити, -шу, -шиш, гл. Улучшать, улучшить.
Попідстругувати, -гую, -єш, гл. Подстрогать (во множествѣ).
Послабувати, -бу́ю, -єш, гл. Поболѣть.
Рознедужатися, -жаюся, -єшся, гл. Разболѣться. Рознедужався Павло мій.
Скоїти, -кою, -їш, гл. Сдѣлать, совершить (дурное).
Хряпусь! меж. = хряп. Мазниця хряпусь!
