Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гур-гур

Гур-гур, меж. звукоподражаніе грохоту. Гур-гур-гур! щось страшно загуркотіло, (їдучи) по під вікнами й стихло. Левиц. Пов. 317. А тут грім помаленьку: гур-гур-гур. О. 1862. V. 80. У М. Вовчка о разсыпавшихся бусахъ. Як ірвоне з себе коралі дорогі — геть одкинула, — тільки вони гур-гур, роскотилися. МВ. ІІ. 160.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУР-ГУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУР-ГУР"
Арапі́й, -пія́, м. = Гара́пник. Стала баба чаряпкаться на дерево, а він її арапієм. Грин. II. 231.
Брила, -ли, ж. Глыба, большой кусокъ. Гн. І. 120. Брила снігу, соли, льоду. О, се мабуть дуже сухо було, як горав; які брили повивертав: тут ні ралом, ні бороною нічого не вдієш. Липов. у. Ум. брилка, брилочка.
Водяник, -ка, м. 1) Сосудъ для воды. Ум. водянчик. Онде у водянчику вода. Кв. І. 240. 2) Водяной (бѣсъ). Левч. 37. 3) = водник. Вх. Лем. 400.
Воркітня, -ні, ж. Мурлыканіе.
Качалковий, -а, -е. Относящійся къ качалк'ѣ.
Кухарка, -ки, ж. Повариха; кухарка. Звідтіль вона побігла до пекарні, переговорила з кухаркою, вислала її на житній базарь. Левиц. І. Ум. кухарочка. Та казала собі снідання дати, снідання дати все гусятину, єї подруженьки все качатину, єї кухарочки все курятину. Чуб. III. 403.
Латинити, -ню, -ниш, гл. 1) Латынизировать. 2) Окатоличивать. Підклонилися латиненій ляхві. К. Дз. 114.
Побрязкати Cм. побрязкувати.
Пороспихати, -ха́ю, -єш, гл. То-же, что и розіпхати, но во множествѣ.
Посилання, -ня, с. Посыланіе. Грин. III. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУР-ГУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.