Багатшити, -шу, -шиш, гл. Обогащать. Багатого скрізь багатшуть.
Болезний, болесний, -а, -е. = Болісний. Плач.... болезний. Не болезне, то и не любезне. (Мачиха говоритъ о пасынкѣ или падчерицѣ). До Матері сі пречистої, до святої сі Матері болезної помолю.
Відраджувати, -джую, -єш, сов. в. відрадити, -джу, -диш, гл. Отсовѣтывать, не совѣтовать, не посовѣтовать что дѣлать.
Досипа́ння, -ня, с. Досыпаніе.
Обруб, -ба, м.
1) Отдѣльный кусокъ земли, участокъ. Моя земля в однім обрубі.
2) Въ водяной мельницѣ: небольшая возвышенность на поду, на которой лежать жернова.
Покорочатися, -чаюся, -єшся, сов. в. покороти́тися, -чуся, -тишся, гл. Укорачиваться, укоротиться; сокращаться, сократиться. Літа ж мої молодії, літа молоденькі, як вас здибле лиха доля, будьте коротенькі! Як дасть Господь лиху долю, то покоротіться, а як буде добра доля, ой то продовжіться.
Поплутати, -таю, -єш, гл. Спутать, запутать.
Розгоститися, -щуся, -стишся, гл. Быть гостемъ, гостить. Наші соколята тебе привітают, скажут: рідна хата чим має — приймає. Розгостися, батьку! Розгостився у тестя таки й геть то.
Скобель, -бля, м. Пробой.
Шанувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Чтить, почитать, уважать, оказывать уваженіе. Шануй батька та Бога — буде тобі всюди дорога. Хто шанується, — і люде того шанувать будуть.
2) Беречь, сохранять. Шануй одежу в дворі, вона тебе в людях.
3) Принимать, чествовать, угощать. Ти гостя повинен добре шанувати, а в тебе й борщ не гарячий. Де будуть шанувать, там будемо ночувать. Шанує сусідські діти варениками. Наливають молодій кварту горілки, ідуть молодого шанувать у другу хату.
4) шанувавши слухи ваші. Извините за выраженіе, съ позволенія сказать. Та се не чоловік, а так, шанувавши слухи ваші, смердюче стерво. Подобное же значеніе: шануючи бога та й вас, яко ґречних. шаную (кому) го́нор.