Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виділ, -лу, м. 1) Выдѣлъ, удѣлъ. 2) Отдѣлъ, раздѣлъ. Желех. 3) Комитетъ, бюро, правленіе общества и пр. Желех.
Гадовище, -ща, с. Змѣиное гнѣздо, мѣсто пребыванія змѣй. Вх. Зн. 9.
Листо́к, -тка, м. Ум. отъ лист.
Повикорчовувати, -вую, -єш, гл. Выкорчевать (во множ.).
Позавалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Обрушиться (во множествѣ).
Покачати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Покатать. Глянь, як кішка: покачав лапкою клубок та й кине, а тоді знов. 2) Покатать (бѣлье). Покачай сорочки. 3) Раскатать тѣсто. Покачай коржі. 4) Повалять. Собака не ззість, не покачавши. Посл. 5) О бѣшеной собакѣ: свалить и покусать (собаку). Як собаку покачає дурна собака, то та собака покусана біжить сама такого зілля шукати од сказу. Грин. II. 20.
Попакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Упаковать (о многихъ).
Старець, -рця, м. Нищій. Шух. I. 33. Котл. Ен. III. 66. ЗОЮР. І. 47, 57. В старці пугою не вгнати, а з старців калачем не виманеш. Ном. № 4650. Ум. старчик. ЗОЮР. І. 307.
Чистість, -тости, ж. 1) Чистота, отсутствіе грязи, сору. Желех. 2) Чистота духовная. Желех.