Лелі́ти, -лію, -єш, гл. 1) Сверкать; струиться блестя, блестѣть; переливаться. Так і леліють церкви уряжені та золоті. В неї подвір'я сріблом леліє. Да йшла дівка да яриною, да ярина леліє. Там вода леліє, на єї дивлюся. А на морі вода леліла. 2) Лелѣять. Та мала собі сина єдиного Івася Вдовиченка, змалку леліла, у найми не пускала.
Мовча́нка, -ки, ж. Молчаніе, молчанка. Мовчанка не пушить, головки не сушить. Хоч що вона його питає, він буцім то не дочуває. Мовчанка їй надопекла.
Мо́чар, -ра, м. Топь, низменное съ подпочвенной водой мѣсто. Через мочар до мене йти. На мочарі вівці ходять. Рузя... трохи не загрязла на мочарі.
Нужний, -а, -е. 1) Изможденный, истомленный.
2) = нуждений і. Горе мені нужному, що я винен кожному.
Прапорщичка, -ки, ж. = прапірка.
Стіпний, -а, -е. Способный. Стіпний на вигадки. І дурень стіпний кашу їсти.
Устаріти, -рію, -єш, гл. Состариться. Уже встарів віл.
Фацнути, -ну, -неш, гл. Дать пощечину. .
Шварний, -а, -е. = моторний. Варуй же ся, шварне дівча, з чорними бровами.
Шпилити, -лю, -лиш, гл. Прикалывать булавками, шпильками.