Відтавати, -таю, -єш, сов. в. відтанути, -ну, -неш, гл. Оттаивать, оттаять.
Гадючка, -ки, ж. 1) Ум. отъ гадюка. 2) гадючку вкинути, впустити. Сдѣлать пакость. Здається і друже, а гадючку впустив.
Глибокість, -кости, ж. Глубина, глубь. Розступися, синє море, в своїй широкості, нехай же я життя скончу в твоїй глибокості.
Дрягті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. = двигтіти, дряготіти. Ходять сім коров по піску і такі ситі, що сало на їх так і дрягтить.
Дурни́й, -а, -е. 1) Глупый. Заткне тебе за шапище, за дурную головище. Хто дурнішний — чи пани, чи прості люде? — Пани сами по собі дурні, а ми сами сами по собі. Лучче з розумним згубити, як з дурним знайти. Да дурна була дівчинонька, що так ісказала. дурни́й ро́зум. Глупость; глупая голова. Дурний свій розум проклинаю, що дався дурням одурить. Ти, козаче молоденький, дурний розум у тобі. з дурно́го ро́зуму. По глупости. дурне́ бала́ка. Глупости говорить. дурне́ ко́лесо. Весенняя игра. по дурно́му. Напрасно. 2) Бѣшеный (о собакѣ). Дурна собака наших собак покачала. Ум. дурене́нький, дурне́сенький. Раденький, що дурненький.
Кувакання, -ня, с. Крикъ грудного ребенка.
Мали́шко, -ка, м. Малютка.
Нікогісінько мѣст. Рѣшительно никто.
Протратити, -чу, -тиш, гл. Протратить, истратить. Молодий син протратив маєток. Останню копійку протратив.
Тетерин, -на, -не. Принадлежащій тетереву.