Відсапувати Ii, -пую, -єш, сов. в. відсапнути, -ну, -неш, гл. Переводить, перевести духъ. Товстий Хоцінський насилу дихав, одсапував після дороги. Відсапнув трохи.
Дерну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ дерти. 1) Рвануть. 2) Взять лишнее. Мусили вдаватись до сусідських попів. А чужий панотець, як чужий пан, як дерне, то аж пальці знати. 3) Сильно побѣжать. Насилу живий вирвався! Як дерне!...
Доква́шувати, -шую, -єш, сов. в. доква́сити, -шу, -сиш, гл. Доквашивать, доквасить. Треба доквасити огірки.
Звіря́чий, -а, -е. Звѣрскій, звѣриный.
Зогнутися, -ну́ся, -нешся, гл. = зігнутися.
Каломутитися, -мучуся, -тишся, гл. = каламутитися.
Надко́шувати, -шую, -єш, сов. в. надкоси́ти, -кошу́, -сиш, гл. Надкашивать, надкосить.
Одудкуватий, -а, -е. Трубчатый. На городі очерет та й одудкуватий.
Пошмандиґати, -ґаю, -єш, гл. = почухрати 3. Пошмандиґав до села.
Приписуватися, -суюся, -єшся, сов. в. приписа́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Приписываться, приписаться. Приписався до Мар'янівської громади.