Вістря, -ря, с. Остріе.
В'язань, -ні, ж. Пучекъ, букетъ. Велика в'язан квітя.
Грубия́нство, -ва, с. Грубость; грубіянство. Прохали простити їх грубиянство. Грубиянство дике.
З'ї́здитися, -джуся, -дишся, гл. Изъѣздиться. Був кінь та з'їздився. Не тілько що, але й зелізо з'їздиться.
Книш, -ша́, м.
1) Родъ хлѣба съ завороченными внутрь краями и смазаннаго свинымъ саломъ или коноплянымъ масломъ. Повна піч паляниць, посередині книш. У гуцуловъ въ книш кладется смѣсь изъ варенаго картофеля, овечьяго сыру, смѣшаннаго съ петрушкою, чеснокомъ и пр., а сверху масло или солонина.
2) Пренебрежительное прозвище священниковъ и дьячковъ.
3) Камковый верхъ мѣховой шапки галицкаго міщанина, выдающійся надъ опушкой въ формѣ книша.
4) мн. Родъ вышивокъ на рубахѣ. Ум. книшик.
Кусіка, -ки, ж. Все кусающееся. Лізе кусіка з-за сусіка, очі заочила, руки заручили, зуби зазубила.
Півтора числ. Полтора. Як ми любилися півтора року. Надувся, як півтора нещастя. Що не скаже, то все півтора людського, — все глупость.
Повійнути, -ну, -неш, гл. Повѣять. Повійне вітер.
Прохолоджати, -джаю, -єш и прохолоджувати, -джую, -єш, сов. в. прохолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Охлаждать, охладить, прохлаждать, прохладить. Куди віє, туди й провіває, козака молодого прохоложає. Я тебе прохоложу трохи. Нехай Лазарь прохолодить язик мій.
Сукманич, -ча, м. Старшій въ компаніи древорубовъ, староста ихъ.