Вербовий, -а, -е. Ивовый. Козячий кожух, вербові дрова, — біда ютова.
Враг, -га, м. Чортъ, злой духъ. Не взяв його враг! Куди вас враг несе до гаспидського сина?
Гнилозубий, -а, -е. Съ гнилыми зубами. Десь вирескався гнилозубий, миршавий чоловічок.
Дзє́кання, -ня, с. Употребленіе дзє вмѣсто де.
Дудла́вий, дудли́вий, -а, -е. = дуплавий. Дудлаве дерево.
Завсі́дний, -а, -е. Всегдашній. Въ значеніи обычный. Зрушили завсідній спокій життя. Завсідні житечні турботи.
Коло́дник, -ка, м. Арестантъ. Посадив Іосифа в темницю, де сиділи царські колодники.
Оскоромлювати, -люю, -єш, сов. в. оскоро́мити, -млю, -миш, гл. Скоромить, оскоромить.
Охання, -ня, с. Оханіе. Чулися молоді жарти веселі, охання голосне між молодицями.
Порохнавий, -а, -е. 1) Истлѣвшій.
2) Превратившійся въ пыль.
3) Сгнившій. Порохнавий зуб.