Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вапенник, -ка, м. = вапельник. О. 1861. І. Слов.
Вияв, -ву, м. Проявленіе, обнаруженіе. Желех.
Ді́вчин, ді́вчинин, -на, -не. Дѣвушкинъ. Що любив і кохав, собі дівчину мав як зіроньку ясну, та за дівчиними та за ворогами покидаю нещасну. Мет. 24. Ой ішов же я через дівчинині сіни. Чуб. III. 174.
Лобузі́ння, -ня, с. Растенія, остающіяся отъ лѣтнихъ огороднихъ овощей. Позгрібай лобузіння на городі. Харьк. г.
Мешка́ненько, -ка, с. Ум. отъ мешкання.
Надто́ка, -ки, об. Тотъ, кто «надточив» что-либо. Александровск. у.
Подруцкати, -каю, -єш, гл. Раздробить, растереть. Вх. Лем. 452.
Прочерть, -ти, ж. Прогалина, поляна. Вх. Зн. 57.
Стелюга, -ги, ж. 1) Станокъ для навода спицъ въ ободъ. Сумск. у. 2) мн. Козлы для продольной распилки бревенъ на доски и пластины.
Чайом нар. Притаившись. Там ся за смеречку чайом приховав. Федьк. І. 98.