Зава́блювати, -люю, -єш, сов. в. зава́бити, -блю, -биш, гл. Приманивать, приманить.
Кметиня, -ні, ж. = кметиця. В рям'я б одяглася я, наче та кметиня.
Кутен, -ну, м. = кутняк.
Люби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить. Кого Бог любить, того й карає. Козак дівку вірно любить, заняти не сміє. Любіть її, думу правди, козацькую славу, любіть її.
Переварити, -ся. Cм. переварювати, -ся.
Повилітати, -таємо, -єте, гл. Вылетѣть (о многихъ). Гляньте, вже й ластів'ята повилітали. Чоловік стукнув обухом, клиння повилітало, а обаполки так і збіглись докупи.
Розлогий, -а, -е. 1) Просторный, широкій. Од Дударів до Чернишів дорога розлога.
2) О рвѣ, рѣкѣ: съ отлогими берегами.
3) Раскидистый (о деревьяхъ).
4) О рогахъ: расходящійся въ разныя стороны.
Самоволя, -лі, ж. Своеволіе.
Смердючка, -ки, ж. Раст. Valeriana officinalis L.
Чуйний, -а, -е. 1) Чуткій. Чуйними ушками в садочку надслухає. Татарина чуйним він чує ухом. Велико чуйна до краси і сили рідного.... слова. 2) Бдительный. Будь чуйний. 3) Сознательный, въ сознаніи. Меланія зовсім чуйна була: хоч очі од спання помаліли, та дивилися.... жваво. Ум. чуйненький. Старесенька, малесенька, ледві од землі видно, а ще чуйненька, говірка.