Бієць, бійця, м. Боецъ, борецъ. Дивитись на бійців хватались.
Віжки, -жок, ж. мн. Возжи. Тягну за віжки, тпрукаю, — нічого не вдію. Ум. віжечки.
Гу́бка, -ки, ж. 1) Ум. отъ губа. Коли гроші кажуть, то всі мусять губки постулювати. Стисну щиро за рученьку, в губки поцілую. 2) Древесный грибъ, трутнякъ. Polyporus. Під пеньком губка. Пережженный трутнякъ даютъ собакамъ, заболѣвшимъ водобоязнью. Отсюда пословица объ упорномъ, не обращающемъ ни на что вниманій человѣкѣ. Хоч йому губки дай, а він усе своє. Разсердившись, говорятъ надоѣдливому просителю. Гу́бки, т. е. дам тобі́ гу́бки. 3) Труть. Взяв губку та крицю, креснув і викресав. Нема ні кресала, ні губки. 4) Въ основѣ для полотна, находящейся еще на сновальницѣ: то количество нитокъ, которое протянуто между двумя вертикальными сторонами въ одномъ мѣстѣ — отъ колышка до колышка. Употребляется какъ мѣра полотна: Одинадцять губок полотна було. Цілу губку я уткала. 5) «Полотнище шерстяной ткани, составляющее одну половину запаски, которая сшивается изъ двухъ губок». 6) — водяна́. Раст. Spongia fluviatilis. L.
Довбти́, -бу́, -бе́ш, гл. = Довбати. Нужда і камінь довбе.
Повиростати, -та́ємо, -єте, гл. Вырасти (о многихъ). Ой не журися, нене, ти тепереньки нами, ми повиростаєм та й розійдемось сами. Повиростали вони — усіх уже женить пора.
Поди, -дів, м. Низменныя мѣста, долина. Cм. під 1.
Половина, -ни, ж. Половина. Перебреду бистру річку й половину ставу. Половина літ минає, я щастя не маю. о-полови́ні. Въ половину. Як же тебе, пане, нести: чи поверх дерев, чи о-половині дерев. Ум. половинка, половиночка.
Пославка, -ки, ж. Слухъ, молва. Про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив.
Скакіць! меж., выражающее прыжокъ. Вовк скакіць зі скрині.
Суміння, -ня, с. и пр. = сумління и пр. Хиба б же я суміння не мала, щоб я тобі загинути дала?