Доте́па, -пи, ж. 1) Способность, умѣнье. Гуляти часто до півночі в пісні, в пари, у лави, в жгут; кому ж із них була дотепа, то в гроші грали в сім листів. 2) Способный чоловѣкъ.
Зачи́ркати, -каю, -єш, гл. Зачирикать. Соловейко защебетав, залящав, зачиркав.
Калюх, -ха, м.
1) Брюхо, собств. задній проходъ, а во мн. ч. — кишки.
2) Желудокъ молодого ягненка или теленка, который не употреблялъ еще никакой пищи, кромѣ молока матери.
Маршалкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Занимать должность маршала.
Мури́на, -ни, ж. Болотце, остающееся послѣ половодья.
Налабзю́кати, -каю, -єш, гл. Напопрошайничать.
Пов'ючити, -чу, -чиш, гл. Навъючить (многихъ) Стоять коні попутані, пов'ючені.
Славутиця, -ці, ж. = славута. Дніпру-Славутиці низесенько вклоняють.
Шпуртонути, -ну, -неш, гл. Бросить съ силой, вылить. Нагрів казан, як шпуртоне (окріп) у те жлукто.
Щеплення, -ня, с. Прививка.