Бульк! меж. Звукъ при паденіи въ воду. А жидівське військо в воду бульк!
Вовківня, -ні, ж. 1) Западня, яма для ловли волковъ. 2) Волчье логовище. 3) Иронично: холодное жилье. 4) Множество волковъ. Вовківні такої було, що біда. Там таке звірно завелось, що й ходить страшно.
Гапликовий, -а, -е и гапличний, -а, -е. Относящійся къ гаплику. Гаплична петелька. Сдѣланный на крючкахъ. Гапликова жилетка.
Дибу́ні, дибу́ночки, дибу́сеньки, дибу́сі Cм. II. Дибки.
Зрівноважити, -жу, -жиш, гл. Уравновѣсить.
Посиліти, -лію, -єш, гл. Осилить, быть въ состояніи.
Прач, -ча, м. = праник. , Отто тобі, мати, і прач на загаті: як будеш, прачем прати, будеш мене споминати. Ум. прачик.
Пришпилька, -ки, ж. Булавка.
Пузиритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Вздуваться пузырями. Отце поганая багнюка, глянь, пузириться як. 2) Дуться.
Смикати, -каю, -єш и смичу, -чеш, одн. в. смикнути, -ну, -неш, гл. 1) Дергать, дернуть. За гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Ми сидимо, а він смиче мене за одежу та й пита: чи нема у вас копишника. 2) Выпить. Через край смикнув окаянної варенухи. Добре цівкою смикнув. 3) смикнути лю́льки. Покурить. А чи не смикнули б, пане Павле, люльки? 4) Тащить, стащить. Стала смикати хазяйське то се, то те.