Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відсунути, -ся. Cм. відсувати, -ся.
Ґле́джити, -джу, -джиш, гл. = Ґлеґати, ґляґати. Гн. II. 8. Гол. І. Вступл. 700.
Діпра́вди нар. Въ самомъ дѣлѣ. Чи Калина любить діправди мого брата? Федьк. Пов.
Долі́лиць нар. Лицомъ къ землѣ, внизъ.
Зі́ра, -ри, ж. Звѣзда. Не зіра то зійде, — Бог із неба снійде. Грин. III. 33. Cм. зірка.
Перекроювати, -юю, -єш, сов. в. перекроїти, -ро́ю, -їш, гл. Перекраивать, перекроить. На рік по п'ять раз перекроює сукню. К. (О. 1861. І. 317).
Плиском нар. Плашмя. Повернув ножа плиском та й ударив мене ножем по спині. Рк. Левиц.
П'ядики, -ків, м. мн. Раст. Lycopodium annotinum et clavatum. Лв. 100.
Розвірчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. розверті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разворачивать, разворотить, разматывать, размотать что либо на себѣ намотанное. Висока... все розвірчувалась (з вуалю) та чепурилась. Левиц. Пов. 205.
Уриватися II, -ваюся, -єшся, сов. в. уритися, уриюся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Кабан каже: я побіжу в болото та в мул уриюсь. Рудч. Ск. І. 39. У Кулиша о потупленныхъ, смотрящихъ въ землю, глазахъ. Не дивились на божий світ від сліз : в чорну землю врились. К. МБ. X. 15.