Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брукувати, -ку́ю, -єш, гл. Мостить камнемъ (улицу). Желех.
Будівник, -ка, м. = будівничий.
Гайно 2, -на, с. 1) Навозъ, испражненія. Ном. № 7916; № 6572. 2) Подстилка соломы для скота. О. 1862. ѴІІІ. 49. 3) Медвѣжья берлога. Шух. L 22. 4) Безпорядокъ. гайном стояти. Быть въ безпорядкѣ. Казала, що все прибрала в хаті, аж бачу, що все такечки й стоїть гайном.
Дві́ста чис. = Двісті. Мали ми тоді більше як двіста бжіл. Федьк. Пов.
Звікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Провести жизнь. Звікував я вік мій довгий, та й не бачив того змалку. К. Псал. 89.
З'ї́здини, -дин, ж. мн. Съѣздъ.
Кисіль, -лю́, м. Кисель. Добрі зуби, що й кисіль їдять. Ном. № 2048. Правда Сидорова! киселем млинці помазані, на паркані сушаться. Ном. № 6883.
Ноші, нош, ж. мн. Носилки.
Рахманний, -а, -е. Смирный, тихій. Рахманний кінь. Черниг. у.
Утихомирюватися, -рююся, -єшся, сов. в. утихомиритися, -рюся, -ришся, гл. Успокаиваться, успокоиться, утихать, утихнуть, присмирѣть. Через тиждень, як все втихомирилось, росказав Дорош хуторянам про сю кумедію. Стор. II. 61. Утихомирься, не бурчи. Котл. Кн. III. 37.