Виява, -ви, ж. 1) = вияв. 2) Открытіе, обнаруженіе.
́Євза, -зи, ж. Въ заговорѣ: лихарадка. На золотому мосту три євзи. — Куди ж ви йдете? — На мир хрещений.... сипать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить.
Камізелок, -лка, м. Жилетъ.
Кобзонька, -ки, ж. Ув. отъ кобза.
Мі́шка, -ки, ж. 1) Палка для мѣшанія жидкости. 2) Смѣсь. Сіно — так: не чисте, а мішка: було там змішано і степове, і з м'якого нив'я. Це житце не чисте, то й піде на мішку в дерть з ячменем.
Перелинути, -ну, -неш, гл. Перелетѣть. Через темний ліс ясним соколом перелини.
Роз'єднувати, -ную, -єш, сов. в. розєдна́ти, -на́ю, -єш, гл. Разъединять, разъединить.
Сукмана, -ни, ж. 1) = сукман. А де ж ваші, хлопці, славнії запорожці, дорогії сукмани. 2) Родъ свити въ Холмщинѣ. Ум. сукманка, сукманонька, сукманочка.
Чиноватний, -а, -е. 1) чи́новатна листва. Частъ сновалки, при помощи которой дѣлаются чини.
2) — міток. Міток, въ которомъ одно пасмо имѣетъ 30 нитокъ вмѣсто 60.
Шляхта, -ти, ж. Шляхта, дворянское сословіе въ Польшѣ. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє, та королем коверзує. Ум. шляхтонька, шляхточка.