Вицяпати Cм. вицяпувати.
Відіднити, -ню́, -ни́ш, гл. Вынуть дно у бочки.
Віз, воза, м. 1) Возъ, телѣга. Род. мн. віз и возів. Части воза: снасть, ящик, колеса, голоблі или війя съ ярмом (Cм. все это ). Треба, як п'ятого колеса до воза. Привезено сіна тридцять віз. віз літерняк. Cм. літерняк. 2) Созвѣздіе Большой Медвѣдицы. Віз на небі вниз повертавсь. Глянув на зорі, аж Віз уже докочується геть-геть. 3) Родъ карточной игры: свои козыри. підвезти воза, візка. Поддѣть, сдѣлать неожиданную непріятность. Ум. візок, возик, візочок, возичок.
Гнилоїдити, -джу, -диш, гл. Скряжничать.
Грю́кати, -каю, -єш, гл. Стучать, грохотать. Не грюкай дверима.
Кирр! меж. Выражаетъ пронзительный крикъ испуганной курицы. На сідало тихе́ чиясь рука жорстка сягає помацьки і курицю хапає... «Кирр! кирр! кудах!».
Полаштувати, -ту́ю, -єш, гл. = полагодити. Полаштую вози.
Поростинати, -на́ю, -єш, гл. Разрѣзать, разрубить (во множествѣ). Поростинали вірьовки, що були пов'язані бурлаки.
Приповідати, -даю, -єш, сов. в. приповісти, -вім, -віси, гл.
1) Приговаривать, присказывать, присказать. Ой як і став дяк псалтиру читати, стала, стала бондарочка та й приповідати.
2) Разсказывать, разсказать. Нема, нема Іваночка цілих неділь шість, нігде нікто за Йваночка нічого не приповість. Приповідають люде, що де наше теперки село, то колись ліс був.
3) Говорить, сказать пословицами. Старі люде приповідають: на їднім місці і камінь обростає.
Хлипнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хлипати. Всхлипнуть.