Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зазорі́ти, -рі́є, гл. безл. Показаться зарѣ. Лишень зазоріло, — я устав та й пішов. Камен. у. Засвѣтить, засіять (какъ звѣзда).
Колінечко, -ка, с. Ум. отъ коліно.
Кривдуватися, -дуюся, -єшся, гл. Обижаться. Ви, діду, не кривдуйтесь тим, що ми вас не вибрали. О. 1862 V. 7.
Несудний, -а́, -е́ Негодный. Ней кінь нікуди несудний.
Піднести, ся. Cм. підносити, -ся.
Подоскакувати, -куємо, -єте, гл. Тоже, что и доскакати, но во множествѣ.
Пожартувати, -ту́ю, -єш, гл. Пошутить. До всякого привітна й ласкава, і заговорить, і засміється, і пожартує. МВ. І. 33. Ой ти, мужиче-невірниченьку, да не віриш моєму білому личеньку, що не вільно стати, пожартувати, молодого жовніра поцілувати. Н. п. З панянками пожартуєм. Шевч. 158.
Поперелітати, -та́ємо, -єте, гл. Перелетѣть (о многихъ).
Прикарючити, -чу, -чиш, гл. Приклеить столярнымъ клеемъ.
Чиняти I, -няю, -єш, гл. Вычинивать, выдѣлывать, дубить. Шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє. Чуб. V. 1087.