Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благий, -а, -е. 1) Благой, блаженный. Отець Андрій.... устав та: «Боже благий, Боже мій милостивий!» каже. МВ. І. 133. 2) Плохой. Коли хліб благий, то його не жнуть, а косять. Радом. у. 3) Ветхій. Благенькі сорочечки, драночки. 4) Немощный, слабый. Ум. благенький, благонький, благесенький. Віз у його благенький. Драг. 118.
Діжни́ця, -ці, ж. Небольшая діжа́. О. 1862. V. Кух. 37.
Зда́ння, -ня, с. Мнѣніе.
Каронька, -ки, ж. Ум. отъ кара.
Непривітниця, -ці Непривѣтливая женщина. Нашому роду непривітниця. Н. п.
Печаль, -лі, ж. Печаль. Журба-печаль з ніг валяє. Грин. III. 392. Лучче ж умерти, ніж з немилим жити, сохнути з печалі, що-дня сльози лити. Мет. 71.
Подівок, -вку, м.? Быть можетъ: підвівок — подвѣваніе, подвѣяніе? Золотий золотничок, чого ти забився, із міста звалився? чи ти з подимків, чи ти з подівків? Чуб. І. 129.
Сіделечко, -ка, с. Ум. отъ сідло.
Старовинний, -а, -е. Старинный. Старовинної пісні заспіваю. Борз. у.
Тестонько, -ка, м. Ум. отъ тесть.