Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гуля́й-городи́на, -ни, ж. Подвижная деревянная башня (для военныхъ надобностей).
Дого́їти, -го́ю, -їш, гл. Долѣчить, заживить рану, нарывъ и т. п.
Долігливість, -вости, ж. = долегливість.
Загорідка, -ки, ж. Ум. отъ загорода.  
Заду́мшливий, -а, -е. Задумчивый. Був якийсь задумшливий змалку. МВ. ІІ. 18.
Лелі́тка, -ки, ж. 1) Металлическая блестка, пришиваемая на одеждѣ, церковн. облаченіи и пр. Камен. у. 2) мн. Головное украшеніе гуцулокъ: мелкія бляшечки вокругъ головы. Гол. Од. 73. Ум. леліточка. Ніхто не вгадає, що на гільцю сяє: золоті корхи верхи, срібні да леліточки. Рк. Макс. Употребляется какъ ласкательное слово: Ти ж моя леліточка!
Миша́тина, -ни, ж. = Мишак 3. Харьковск. г.
Підмостка, -ки, ж. 1) Подмостки. Серед церкви поставили високі підмостки. Левиц. Пов. 48. 2) Подставка, всякій предметъ, подставленный, подложенный подъ другой для поддержанія его, напр.: дощечка, подложенная подъ болѣе короткую ножку стола. Підмостку треба під ніжку найти, а то стіл хитається. Конст. у.
Точно нар. Точно.
Хряпи, -пів, м. мн. = храпи. Cм. храп 3.