Виспівувати, -вую, -єш, сов. в. виспівати, -ваю, -єш, гл.
1) Только несов. в. Пѣть, распѣвать. Любо він було пісні виспівує ясними зорями. Грає кобзарь, виспівує, аж лихо сміється.
2) Добывать, добыть пѣніемъ. Виспівав собі дівчину любу та гарну.
3) Пѣть, пропѣть. А як думу виспіваю, сяду в чистім полю. 92.
4) Выражать, выразить пѣніемъ. Виспіває горе. Вона наче мою долю виспівує.
5) Только сов. в. Пропѣть извѣстное время. Таке співуче, що ввесь день тобі виспіває.
6) Терять, потерять отъ пѣнія. Увесь голос виспівав і бандуру потрощив.
Відліж, -жі, ж. = відлига.
Гасло, -ла, с.
1) Сигналь, знакъ. Дав єси до бою гасло і грізна потуга встала. Узяв мушкет, вистрелив на гасло.
2) Лозунгъ, пароль.
Закарлю́чити, -ся. Cм. закарлючувати, -ся.
Мила́й, -лая, м. Родъ хлѣба.
Опилий, -а, -е. Перепившійся.
Пакати, -каю, -єш, гл. Курить. Пакає люльку.
Попоп'ястися, -пну́ся, -пне́шся, гл. Много силиться, взобраться, добраться. Попом'явшись добренько, свого можна доп'ястись.
Тімашний, -а, -е. . — до Способный къ чему.
Тяги 1, -гів, м. мн. = тягеля.