Ґа́ґати, -ґаю, -єш, гл. = Ґеґати.
Ґоспо́да, -ди, ж. = Господа.
Жуга́ло, -ла, с. = жигало.
Зди́хатися, -хаюся (шуся), -хаєшся (шешся), гл. 1) Перевести духъ. Аж не здишусь. Не здишусь — так набігався. 2) Избавиться, отдѣлаться. Не можна здихаться цього лихого чоловіка. Не здихався біди.
Моко́тя, -ті, ж. = мокоти́ря. Стрига-мокотя. Гиря-мокотя сидить моркотя.
Нечай, -чаї, ж. Круглое отверстіе въ центрѣ мельничнаго жернова.
Патлама, -ми, ж. Плохое болотное сѣно съ осокой, камышемъ и пр.
Пишки мн. Перья птенца.
Цвенькати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвенькнути, -кну, -неш, гл. Говорить, сказать на чужомъ языкѣ, въ которомъ слышатся звуки ц, дз, — о полякахъ, бѣлоруссахъЛях цвенькати уже не буде. По лядські цвенькала. Кортить литвинка, коли не цвенькне.
Шпарити, -рю, -риш, гл.
1) Обваривать кипяткомъ.
2) Бить, колотить. Заведуться ляхи з козаками і почнуть один одного товкти та шпарить.