Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біличка, -ки, ж. 1) Ум. отъ білиця. 2) Имя бѣлой собаки. Вх. Зн. 68.
Віхтелиця, -ці, ж. Буря, вихрь. Вх. Лем. 399. Вх. Уг. 231.
Галманка, -ки, ж. Бранное слово для женщины. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Гони́тва, -ви, ж. 1) Погоня. Ні, струни сі ослабли, заніміли в моїм буянні кримськими степами, в гонитвах за прудкою татарвою. К. Бай. 11. 2) Гоненіе. Св. Л. 107.
Збо́рчий, -чого, м. Сборщикъ податей.
Моли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Молиться. Богу молись, а до берегу гребись. Ном. № 160. Розумний молиться, а дурень плаче. Ном. № 141.
Порода, -ди, ж. 1) Родъ, поколѣніе, фамилія. Се чоловік хорошої породи. Їх уся порода хороша. Нѣжин. у. 2) Разрѣшеніе отъ бремени. Угор. В три дні по породі на панське ей гнали. Гол. II. 699.
Приспа, -пи, ж. = призьба. І дід, і баба у неділю на приспі вдвох собі сиділи. Шевч. 100.
Трепотіти, -чу́, -ти́ш, трепоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. = трепотати.
Фаґівник, -ка, м. Сапожничій инструментъ для скобленія кожи. Вх. Зн. 74.