Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигублювати, -люю, -єш, сов. в. вигубити, -блю, -биш, гл. Истреблять, истребить, уничтожать, уничтожить. Сипав гряд буйний, вигублював скотину. К. Псал. 181. Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких. К. Псал. 17.
Жереби́тися, -блю́ся, -би́шся, гл. Рожать (о кобылѣ). Кобила жеребиться.
Макови́нець, -нця, м. = маковина 2. Вх. Лем. 433.
Оклепок, -пка, м. = оклепанець. Вх. Зн. 43.
Паламарський, -а, -е. Пономарскій.
Примовити Cм. примовляти.
Прищулити, -ся. Cм. прищулювати, -ся.
Ритьми, ритю, нар. Назадъ. Вх. Зн. 59.
Розгодинюватися, -нюється, сов. в. розгодинитися, -ниться, гл. безл. О погодѣ: проясняться, проясниться. Дощу не буде, вже розгодинюється. Терск. обл. Коли відтіля розгодиниться, то ніколи не буде дощу. Зміев. у.
Шмаркати, -каю, -єш, гл. Пускать сопли изъ носа.