Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Банка, -ки, ж. Гульденъ. Вх. Зн. 1) велика банка. Десять гульденовъ. Шух. І. 85. Ум. баночка.
Бідвиннячко, -ка, с.? Ходім до него колядувати. Чим же він нам дасть? Бідвиннячко на насіннячко. Чуб. ІІІ. 421.
Бундзик, -ка, м. Ум. отъ бундз. Во 2-мъ значеніи употребляется какъ прозвище для рекрутовъ, которыхъ сильно стригли въ прежнее время. Відобрали го до бундзиків. Фр. Пр. 129.
Бурмистрівна, -ни, ж. Дочь бургомистра.
Гу́ля, -лі, ж. 1) Дѣтск. голубь. О. 1861. ѴІІІ. 8. Чаще во мн. ч. Прилетіли гулі та й сіли на люлі; а ви, гулі, не гудіть.... ХС. II. 195. 2) = Сич. Вх. Лем. 406. 3) = Ґуля.
Козлячий, -а, -е. Козлиный. Хиба ж їм я те м'ясиво, або ж п'ю крівцю козлячу. К. Псалт. 118.
Красітка, -ки, ж. = красотка. Желех.
Паля 2, -ля́ти, с. = паленя. Ум. палятко. Вх. Лем. 446.
Фасия, -сиї, ж. Гнѣвъ. Вх. Лем. 477.
Хибати, -баю, -єш, гл. 1) Колебать, шатать. Стоїть хибка над водою, хибає собою. Гол. 2) = хибатися. Полиця хибає — вже не стоїть.