Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

В'язнути, -ну, -неш, гл. Привязываться.
Голублення, -ня, с. Ласканіе, лелѣяніе, голубленіе. За голубленням та за милуванням не зчулись, як і ніч минулася. Кв.
Де́йкатися, -каюся, -каєшся, гл. Изводиться, пропадать. Оце у нас падіж був — скот усе дейкався, поки увесь передейкався. Кіевск. у.
Зго́нини, зго́нин, ж. мн. Части колосьевъ и соломы, падающіе вмѣстѣ съ зерномъ при вѣяніи послѣдняго, сметаемые обыкновенно метлой. Зганяй бо мерщі з зерна оті згонини, не спи. Брацл. у.
Зе́ленява, -ви, ж. Зеленая рвота. Блювала аж зеленявою. Н. Вол. у.
Належи́то нар. = належно. Ой гуляла належите, доки було в мішку жито. Гол. IV. 478.
Південний, -а, -е. 1) Полуденный. Під гарячим промінням південного сонця рушили в дорогу. Левиц. І. 283. 2) Южный. Магнитна стрілка завжди повертається одним кінцем на північну сторону, а другим на південну. Ком. II. 90.
Тулуб, -ба, м. Туловище. Борз. у. Текли річки все кровавиї, мостили мости все тулубами, козацькими все головами. Лукаш. 69. (У відьом) тільки душа вилітає, а тулуб їх зостається. Г. Барв. 55. Ум. тулубе́ць.
Цвяшкований, -а, -е. = цвяхований.
Цінціпер, -ру, м. = цмин. Драг. 33.