Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Запро́хувати, -хую, -єш, сов. в. запроха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = запрошувати, запросити. Просимо до хати! — запрохує Чіпка. Мир. ХРВ. 365. Хоч не нагодували, аби запрохали. Ном. № 11919.
Каючок, -чка, м. Ум. отъ каю́к.
Маламу́рити, -рю, -риш, гл. Жрать, трескать. Як був хлопцем, так цілісінький день сидить та маламурить. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Мо́рскати, -каю, -єш, гл. Хлестать, бить. А тут лях за чуб хватає і скляницею межи очі морскає. Макс.
Окривання, -ня, с. Покрываніе.
Робіння, -ня, с. Работа, трудъ. Ум. робіннячко. Ой весна красна, що вона винесла? Ой винесла тепло і добрее літечко.... хорошим людям на робіннячко. Чуб. І. 109.
Скряботушка, -ки, ж. = шкряботушка. Мишка-скряботушка. Рудч. Ск. II. 1.
Там нар. 1) Тамъ. Там добре, де нас нема. Шейк. 2) Туда. Де їдять, там пхайся. Шейк. 3) Тогда, въ такомъ случаѣ. Ой там то тяжко, ой там то гірко, як хто кого невірно любить. Грин. III. 242. Ум. таменька, таменьки, тамечка, тамечки, тамка, та́мки, тамкива. Грин. III. 688.
Фуярити, -рю, -риш, гл. Говорить, дѣлать глупости. Вх. Зн. 75.
Цмоковик, -ка, м. Насосъ. Харьк. г.