Господарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. 1) Владѣть, хозяйничать. А хто дома, той господарює. Та що ж з тієї хати, коли там господарює лихо та недоля. 2) Господствовать. Нехай над світом той господарює в кого душа міцна в міцному тілі, хто правду правим, чистим серцим чує, хто в слові честен, непохибен в ділі.
Дзиндзоо́кий, -а, -е. Близорукій. Та в нас дівка була дзиндзоока.
Допрі́ти Cм. допрівати.
Жона́, -ни́, ж. 1) Женщина. 2) Жена. Чужі жони хорошії як макув цвіт. Ти не будеш мені мужем, я тобі жоною. 3) Названіе хороводной весенней игры. Ум. жонухна. Ой жоно ж моя, жонухно, ревнивее серце моє.
Лозиня́к, -ка, м. пт. 1) Пѣночка обыкновенная. 2) Порода соловья. Lusciola philomela. Ум. лозинячо́к.
Помазкатися, -каюся, -єшся, гл. = з ким. Войти съ кѣмъ въ дружбу, заладить съ кѣмъ. Помазкався з старшиною, та й робе, що хоче.
Скомпонувати, -ну́ю, -єш, гл. Составить, сочинить. Мене за сю не лайте мову, — не я її скомпонував. (Товариство) скомпонувало собі статут.
Ступанка, -ки, ж. Лѣстница неподвижная изъ ряда ступенекъ. Ступанка не довга була, східців шість, а там вправо ще ступанка в сінці, на два сходці.
Чурком нар. = дзюрком. Ненька.... лиш заплакали гіренько та утирають собі кров, що так і пішла з них чурком.
Шельвія, -вії, ж. = шавлія. По горі, горі зацвіла шельвія.