Близна, -ни, ж. Рана, рубець отъ раны.
Двадця́тий, -а, -е., чис. Двадцатый. Уже Павлусеві минув і двадцятий, вже б він. і на вечорниці пішов так мати не пуска.
Никати, -ка́ю, -єш, гл. Ходить, бродить, слоняться, всюду заглядывая. Никає попід постаттю, а діла не робить — і снопа досі не вжала. Бердич. у. За тим вовк не линяє, що в кошару частенько никає.
Оглас, -су, м. 1) Возвѣщеніе, оглашеніе; также церковное оглашеніе о предстоящемъ бракосочетаніи. 2) Опубликованіе. Багато лежить у мене писання українського до друку, багато я перечитав його, та ось тільки кришечку до огласу вибрав. 3) Возгласъ, крикъ. Птиця відтіля з веселим огласом летіла. Брата Лазаря огласом спросив.
Помахнути, -ну́, -не́ш, гл. Махнуть. Устану я у п'ятницю, помотаю сю бідницю; сюди-туди помахнула, та нічого не вмотнула.
Помірати, -ра́ю, -єш, гл. Умирать. Ой прощай, світе ясний, прекрасний, тяжко на тобі жити; а тяжче, важче молоденькій не нажившись помірати.
Попритуляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и притулити, но во множествѣ. Попритуляв... (одрізані) уха до голови, — вони знов поприростали.
Привертати, -та́ю, -єш, сов. в. приверну́ти, -ну́, неш, гл.
1) Поворачивать, поворотить къ чему (при ѣздѣ). Нехай вони човни до берега привертають. Коло мого дворика козаченько кониченьком грає, да все до моїх ворітечок коня привертає.
2) Располагать, расположить, склонять, склонить къ чему.
3) Наваливать, навалить чѣмъ-либо тяжелымъ сверху. В вишневім садочку схоронила, сирою землею пригорнула, біленьким камінцем привернула. Десь мого милого сира земля привернула.
4) Возвращать, возвратить. Назад до життя привернув.
5) Запошивать, запошить.
Рівен, -вна, -не = рівний. Обізвався Яготин: «Ніжен мені побратим». А Ніжен каже: «Є у степу Ромен, то й той мені не рівен».
Хирбет, -ту, м. Спина.