Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґа́врати, -раю, -єш, гл. Сильно кричать, орать. Вх. Зн. 12.
Дякі́в, -ко́ва, -ве Принадлежащій дьячку, дьячковскій. Оттак чини, як я чиню: люби дочку аби чию, хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову. Н. п.
Заве́дення, -ня, с. Обычай, обыкновеніе. У них таке вже заведення, що всі брати, хоть вони й жонаті, живуть і роблять укупі. У нас таке заведення, що жінки не молотять.
Запоря́д нар. Одинъ за другимъ. Вх. Лем. 416.
Змилка, -ки, ж. Ошибка. Угор.
Колядниця, -ці, ж. Поющая колядки.
Лахманка, -ки, ж. Отрепье, лоскутъ. Вх. Зн. 31.
Лискота́ти и пр. = лоскотати и пр.
Невиразно нар. Неясно, неотчетливо; невнятно. Щось вона ще говорила йому, та вже невиразно, нишком: очі заплющились, ручки опали. МВ. (О. 1862. І. 83).
Татарщина, -ни, ж. 1) Татарщина, татарскіе обычаи, привычки. 2) Татарская земля.