Гуди́мець, -мця, м. Волкъ.
Ґру́нтик, гру́нтик, -ка, м. Ум. отъ ґрунт и грунт.
Захистни́й, -а́, -е́ Защищенный отъ вѣтра; укромный; уютный. У М. Вовчка о вечерѣ въ смыслѣ: тихій, вмѣсто затишний. Як то вже я того вечора захистного, темного дожидаю.
Очній, -я, -є. Глазной.
Порозлютовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и розлютувати, но во множествѣ.
Рінник, -ка, м. пт. оляпка, водяной воробей, Cinclus aquitaticus.
Спінка, -ки, ж. Запонка.
Укидатися, -даюся, -єшся, сов. в. укинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Быть бросаемымъ, брошеннымъ, бросаться, броситься. У те саме вікно, у котре вкинувся скарб, улізе злодій. 2) Приключаться, приключиться, появляться, появиться. Вкинувся упадок. Йому щось на руці вкинулось. Укинувся червак у хліб. Сивий волос почав укидатись. Страх у серце вкинувся. 3) Пристращаться, пристраститься, предаваться, предаться. Вкинувся у крадіжку. Не вкидайся так тяжко в своє горе. Вкидається у прядіння. Cм. удаватися.
Чутка, -ки, ж.
1) Слухъ, вѣсть. Хороша чутка далеко чутна, а погана ще дальше. Ані виду не видати, ані чутки не чувати.
2) Шишка ели.
3) = шулка.
Шибати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Бросать, ударять. Полом'я шиба. Е, гемонів хріп, як уже він у ніс шиба. 2) — на ко́го. Быть похожимъ на кого. шиба охо́та. Беретъ охота, хочется. Шиба охота заміж піти.