Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безвір'я, -р'я, с. Безвѣріе. Віра і безвір'я. Щог. В. 109.
Бов! меж. Подражаніе удару колокола. Бов, бов по московські брехні. Ном. № 848.
Бражниця, -ці, ж. Продавщица браги.
В'язнути, -ну, -неш, гл. Привязываться.
Задзвені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зазвенѣть.
Наклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. накли́кати, -кли́чу, -чеш, гл. 1) Призывать, призвать. Журбою не накличу собі долі. Шевч. 2) Называть, назвать, созывать, созвать. Накличу веселих гостей. Левиц. І. 202. Налітайте, воріженьки, — сам вас накликаю. К. ЦН. 308. 3) При помощи чародѣйства заставлять, заставить появиться. Стара (відьма) молоко наклика, а дочка посуду підставля. Мнж. 134.
Підлеглість, -лости, ж. 1) Подчиненность, зависимость. 2) Прѣль.
Понеділок, -лка, м. Понедѣльникъ. Понеділкував сім понеділків. Чуб. V. 21.
Роскуйдувати, -дую, -єш, сов. в. роскуйдати, -даю, -єш и роскуйдити, -джу, -диш, гл. = роскудлувати, роскудлати. Мене змиють дрібні дощі, а розчешуть густі терни, а висушить ясне сонце, а роскуйдить буйний вітер. Рудч. Чп. 227. Хведір пізно вернувся додому, роскуйданий, без шапка. Мир. Пов. I. 163.  
Щикавиця, -ці, ж. Родъ растенія. Желех.