Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґру́нтик, гру́нтик, -ка, м. Ум. отъ ґрунт и грунт.
За́місць, замісь. Cм. замісто.
Запарши́віти, -вію, -єш, гл. 1) Покрыться паршами. 2) Подурнѣть.
Зориця, -ці, ж. Звѣзда. Оце тобі провідниця — ясная зориця. Мет. 225.
Копитонько, -ка, с. Ум. отъ копи́т.
Кувати, кую́, -є́ш, гл. 1) Конать. Князь Борис все плуги кував та людям давав. Ном. № 661. 2) Подковывать (лошадь). Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. Ном. № 2548. 3) Заковывать (въ цѣпи). 4) Чеканить. Достав мальовану тацю, сріблом ковану. K. ЧР. 42. 5) Наковывать (мельничный жерновъ). Мнж. 481. 6) Куковать (о кукушкѣ). Не сивая зозуленька в темнім лісі кувала. Макс. 7)речі недобрії. Злословить. А тим часом вороженьки чинять свою волю: кують речі недобрії. Шевч. 8)лихо. Причинять зло, вредъ. От яке лихо сі шинкарі кують. Г. Барв. 291.
Переполохатися, -хаюся, -єшся, гл. Перепугаться, встревожиться.
Підчистити Cм. підчищати.
Прогноїти, гною́, -їш, гл. 1) Прогноить. В калюжі, в болоті серце прогноїла і в дупло холодне гадюк напустила. Шевч. 668. 2) Унавозить. Прогноїти поле. Вх. Лем. 457.
Трихи, трих, ж. мн. Треніе; переносно: возня, хлопоты. Употреблено въ слѣдующей поговоркѣ. Трихи та мнихи, — нема оддихи. Ном. № 10952.