Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дирли́га, -ги, ж. = Ґирлиґа.
Згло́бити, -блю, -биш, гл. Сплотить.
Пекарівна, -ни, ж. Дочь, пекаря, хлѣбника.
Перепелиця, -ці, ж. 1) Перепелка. В чистім полі все перепелиці. Чуб. V. 474. Употребляется какъ ласкательное слово для женщинъ, особенно въ уменьш, формѣ. Мої сестриці, мої перепелиці, мої пташечки щебетливі. О. 1862. IX. 114. 2) Названіе коровы. Kolb. І. 65. 3) Родъ игры. Ив. 26. Ум. перепеличка.
Рясиця, -ці, ж. Складка, сборка. Старший боярин красен, а в його жупан рясен, а за тими рясицями сидять воші копицями. Мил. 156.
Сабанити, -ню́, -ни́ш, гл. Сильно бранить. Желех.
Саджений, -а, -е. Осыпанный (драгоцѣнными камнями). Келеп, саджений изумрудами. К. Бай. 21.
Тварина, -ни, ж. Одно живое существо. Шейк. Ум. тваринка, твари́нонька, твари́ночка.
Човгати, -гаю, -єш, гл. Шаркать идя, итти медленно. Один батько зараз почує, човгає старими, але міцними ногами до колиски. Левиц. І. 355. Він оддалік ледві човгав за мною. Г. Барв. 397.
Шкаворіжний, -а, -е. Отвратительный, гадкій. Вх. Лем. 484.