Бджоляник, -ка, м. Погребъ, гдѣ зимой держать ульи съ пчелами, омшаникъ.
Ви́хоріти, -рію, -єш, гл. Выболѣть. Коли б вихорів, виболів, що у мене вихилив.
Грузді́нь, -ня, м. Родъ гриба.
Котелок, -лка, м.
1) Ум. отъ коте́л. Докопавсь до грошей да й витяг як сили мога котелок хороший.
2) мн. Раст. Trapa natans L.
Переїздка, -ки, ж. Маленькій мостикъ черезъ ровъ или ручеекъ.
Повиточувати, -чую, -єш, гл.
1) Выточить на токарномъ станкѣ (во множествѣ). Колеса штучно повиточувані.
2) Выцѣдить (во множествѣ). З обох барильців повиточував усе, що там було.
Пошкалубати, -ба́ю, -єш, гл. = поколупати.
Приказка, -ки, ж. 1) Поговорка, пословица. Українські прикажи, прислів'я і таке инше... Спорудив Ж. Номис. 2) У Гребенки: басня.
Розденчити, -чу, -чиш, гл. = розіднити.
Чорнокосий, -а, -е. Съ черной косой, черноволосый. Чорноока і чорнокоса мати.