Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Анта́м, нар. Вонъ тамъ. Гол. III. 455.
Багнисто нар. Болотисто, топко, грязно. Тут дуже багнисто, — не можно проїхати. Полт.
Духо́вниця, -ці, ж. = духівниця. Г. Барв. 169.
Замекеке́кати, -каю, -єш, гл. = замекати. Москаль бодай би не козою замекекекав. Котл. Ен. IV. 10.
Затовкма́чувати, -чую, -єш, гл. = затокмачувати.
Наколо́чувати, -чую, -єш, сов. в. наколоти́ти, -лочу́, -тиш, гл. Набалтывать, наболтать, намѣшивать, намѣшать. Наколотила сажі та й маже йому шию. Рудч. Ск. І. 183. наколотили горо́ху з капустою. Наговорили или надѣлали пустяковъ.
Побігущий, -а, -е. 1) Живой, проворный, подвижной. Вх. Зн. 17. 2) Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ. Желех.
Понести, су́, се́ш, гл. 1) Понести, отнести. Лисичка і понесла півника додому. Рудч. Ск. II. 5. Ой чи ж бо ти, моє серце, натури такої, щоб почув од їдної, поніс до другої. Чуб. V. 146. Нечиста його туди понесла! піду, де очі понесуть. Пойду, куда глаза глядятъ. Грин. II. 150. 2) Забеременѣть. 3) Вѣсить, имѣть вѣсъ. Важке бісове сало... мабуть так, що й моє понесе на терезах. О. 1862. І. 34.
Такісічкий, -а, -е. = такісінький. Шейк.
Умняти, умну, -неш, гл. = ум'яти. Подала курку, вони її умняли. Мнж. 92.