Доте́пність, -ности, ж. Способность, дарованіе. Так даремне потратив свої сили чоловік з наукою, з щирою охотою, та й не не без дотепности. Не було дотепности самому додуматись.
Ігде нар. = де. Ігде родилась, ігде пригодилась.
Іменувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Именовать. Мій син хрещений, порожений, іменований.
2) Назначать, опредѣлять.
Молодня́к, -ку, м. = молодник.
Оцупок, -пка, м. Обрубокъ, бревно, полѣно. Попроси оцупок березини на веретена, а то й на оплінь.
Помножати, -жа́ю, -єш, сов. в. помно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножать, умножить.
Поопухати, -хаємо, -єте, гл. Опухнуть (во множествѣ).
Потрусити, -шу́, -сиш, гл.
1) Потрясти.
2) Посыпать. Потруси борошном стіл та й викачуй паляниці.
3) Обыскать кого.
Тира, -ри, ж. То-же, что и котець 1, но большихъ размѣровъ.
Хрум меж., выражающее хрустѣніе. Коли чує: хрум-хрум. Він потихеньку туди, — аж там лисичка диню їсть.