Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жердь, -ді, ж. Дышло въ вѣтряной мельницѣ, которымъ ее поворачиваютъ. Полт. г.
Зазубе́лити, -лю, -лиш, гл. Взнуздать. Угор.
Їд, їду, м. Ядъ. Вх. Лем. 421.
Корольство, -ва, с. Королевство. Як найдеш ти мені де-небудь дівку таку, щоб мені за жону була, то я оддам половину свойого корольства. Чуб.
Ло́кіть, -ктя, м. 1) Локоть (часть руки). Близько локіть, та не вкусиш. Ном. № 5395. 2) Мѣра длины, раньше равнявшаяся третьей части сажня, какъ видно изъ слѣд.: Пятдесятъ и сѣмъ локтей вдовжъ, а вширъ тридцять и сѣмъ локтей, що чинить девятнадцять сажней вдовжъ, а вширъ дванадцять сажней и локоть. (Отрывки изъ Лѣтоп. Мгарск. мон. КС. 1889. IV. 41). Въ соврем. употребленіи это мѣра, соотвѣтствующая длинѣ руки отъ локтя до конца средняго пальца. Хто з вас журившись може прибавити до зросту свого один локіть? Єв. Л. XII. 25. Ой дам тобі... локіть полотенця. Чуб. V. 504.
Мути́ти, мучу́, -тиш, гл. 1) Мутить, возмущать. 2) Производить безпорядокъ. Мутив, як на селі москаль. Котл. Ен. І. 25. Доти лях мутив, доки не наївся. Ном. № 876.
Підвоїводський, -а, -е. Принадлежащій помощнику воеводы. Увіходе Ст. Хмелецький з підвоїводським почтом. К. ПС. 33.
Скавчати, -чу́, -чи́ш, гл. = скавучати.
Уїздний, -а, -е. Въѣздный. В'їздні ворота.
Щина, -ни ж., также и во мн. ч. щини. Урина. Желех. ЕЗ. V. 188.