Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верхове, -вого, с. Подымная подать, взимаемая отъ трубъ. Кремен. у.
Гірчити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать, горькимъ, производить горечь. Нехай не гірчить на серці полинь.
Драбиня́к, -ка́, м. 1) = драбчастий віз. КС. 1882. IV. 93. 2) Очень худая лошадь. Н. Вол. у.
Жереп, -пу, м. 1) Родъ горной сосны, Pinus mughus. З жерепу роблять ручки до кіся. Вх. Зн. 17. 2) Можжевельникъ, Juniperus communis. Вх. Зн. 17.
Кринишний, -а, -е.. Cм. криничний.
Малолі́тка, -ки, об. Несовершеннолѣтній. На що на горе вродила, малоліткою женила. Чуб. V. 668.
Полумисок, -ска, м. Родъ глубокой тарелки, неглубокая миска. Рудч. Ск. І. 11. Вас. 181. Да їдять вони калачі з одного полумиска, ой п'ють вони мед-вино з одного кубочка. Н. п.
Потринити, -ню, -ниш, гл. Съѣсть все, до остатка. Так потринили, так поїли, шо лише кістки лишили. Драг. 275.
Ралиця, -ці, ж. Поле, вспаханное ралом. Ізгору я ралицю, посію я пшеницю. Чуб. V. 168.
Тлінний, -а, -е. 1) Тлѣнный. 2) Изможденный, истощенный. Рк. Левиц. у нього ледь тлінна душа в тілі. Онъ еле дышетъ.