Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борзо нар. Скоро, быстро. Донька не стерпіла, борзо прилетіла. Гол. I. 195. Не так то борзо діялося, як кажеся. Гн. II. 29. Борзо йди, — біду найдеш, помалу йди, — біда тебе найде. Фр. Пр. 107. Ум. борзенько. Гн. II. 91. Ой підемо до вінчаня борзенько. Гол. IV. 300.
Вислобонити, -ню, -ниш, гл. Освободить.
Джа! меж. 1) Цыцъ! Смирно! Їжте, гості, а ви, діти, джа! 2) Подражаніе звуку розги при ударѣ, а потому употребляется въ разговорѣ съ дѣтьми въ значеніи удара розгой. Аф. 376.
Зневіжити, -жу, -жиш, гл. Обмануть, поддѣть. І щоб зневіжить, збити з толку... Мкр. Н. 9.
Кучер, -ра и кучеръ, -ря, м. Кучеръ. Харьк. г. Г. Барв. 470.
Ману́рія, -рії, ж. Пожитки? Ну, оце вже всю манурію свою поскладала, то можна й їхати. Хорольск. у. Слов. Д. Эварн.
Однолітній, -я, -є. Однолѣтній.
Одоробало и одоробло, -ла, с. 1) Громадина, большой, громоздкой предметъ. 2) Высокій неповоротливый человѣкъ. Мамо! — говорила Зося, де ви взяли таке одоробло, а не наймичку? Левиц. І. 357. Употребляется какъ бранное слово подобно русскому: чучело.
Сліпець, -нця, м. Слѣпецъ. Присягались сліпці, що своїми очима бачили. Ном. № 6849. сліпці сватають. Дремота одолѣваетъ. Звениг. у. 2) = сліпак 2. Вх. Пч. II. 16. 3) Родъ дѣтской игры. КС. 1891. V. 207.
Умова, -ви, ж. Уговоръ, условіе, договоръ. Ном. № 14062. Носила зробить умову, як завтра гм ставать у бой. Котл. Ен. VI. 67. Чи забув, яка між нами з тобою умова? Г. Арт. (О. 1861. III. 104). Ум. умовонька. Бодай же ти не вернувся, що умовоньку забувся: щоб їхати мимо милу, та ц заїхать на годину. Н. п.