Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балта, -ти, ж. 1) Топоръ. Вх. Зн. 1. Cм. балда. 2) Жидкая грязь. Шух. І. 81.
Вибірати, -ра́ю, -єш, сов. в. ви́брати, -беру, -реш, гл. 1) Избирать, избрать, выбирать, выбрать. Не мені бути вашим ватажком, вибірайте собі иншого. Стор. МПр. 117. Вибірає злу дорогу. К. Псал. 84. Вибірай, голубко, котрий милий тобі. Мет. 108. 2) Выбирать, выбрать, исчерпывать, исчерпать. Ой у броду беру воду, не виберу до дна. Мет. 50. Виправки та походи силу з його усю вибрали. МВ. ІІ. 15. 3) Выбирать, выбрать, отдѣлять, отдѣлить, вынимать, вынуть. Кукіль з пшениці вибірати. Ном. № 906. Пора вже її (картоплю) вибірати з землі. Рудч. Ск. І. 52. Пиріжечки вибіраю з печі. Рудч. Ск. II. 6. Бодай дідько очі вибрав. Ном. № 13171. Хоч йому зуби вибери. Ном. № 11757.невода. Вытягивать, вытянуть, вынимать, вынуть неводъ изъ воды. Вас. 186. 4)— живіт. Давить, мять животъ съ цѣлью лѣченія. Ворожка вибірає живіт.
Козацтво, -ва, с. 1) Казаки. З Смілянщини, з Чигирина, просте козацтво, старшина на певне діло налетіли. Шевч. 151. 2) Званіе казака. Ти свою сиву голову пошануй, коли не шануєш козацтва. МВ. 8) Молодые люди. Нашому козацтву хотілося побачити того дива.
Лигоми́на, -ни, ж. и пр. = лагомина.
Пиріяка, -ки, м. Ув. отъ пирій. Лебед. у.
Спідка, -ки, ж. 1) Изнанка. Спідка добра, а верх подраний. 2) Основаніе. Вх. Лем. 401. 3) Корка нижняя у хлѣба. Взяла паляницю, постукала, поклала щиколотками під спідку. Левиц. Пов. 197. Скоріше вибрав на тарілку, ввесь коровай на мир роздав; а музикантам тілько спідку. Алв. 36. 4) Дно большой лодки (дуба). Мнж. 180. 5) мн. Варежки въ кожаныхъ рукавицахъ. Мнж. 192.
Сторчак, -ка, м. 1) Торчащій человѣкъ или предметъ. Оступіться, сторчаки!... Оттак, як бачите, стовбичать. Ном. № 12839. 2) Обрубки стволовъ травянистыхъ растеній. 3) сторчака дати. Упасть внизъ головой. Як сіпне, то так і дав сторчака аж під стіл. Св. Л. 181. То-же значеніе: ловити сторчаки. Чи й у вас, як у нас ловлять хлопці сторчаки? Грин. III. 648.
Теплощі, -щів, ж. Теплыя тѣла, тѣла задерживающая теплоту. Шейк.
Трохась нар. = троха. Трохась не впало. О. 1862. IV. 81.
Шкапійчина, -ни, ж. = шкапина. Шкапійчина тюпа. Мир. Пов. II. 84.