Анти́пка, -ки, ж. Раст.: вишня душистая, Prunus mahaleb L.
Вимогчи, -жу, -жеш, гл. = вимогти.
Забу́лькати, -каю, -єш, гл. О жидкости: забульчать, забулькать, забултыхать.
Закидни́й, -а́, -е́ Многоснѣжный. Зіма закидна.
Залиця́йник, -ка, м. Ухаживатель. До себе нікого не підпускає... зараз прізвище залицяйникові й приложить.
Кара, -ри, ж.
1) Наказаніе. Стоять Гонта з Залізняком, кричать: «Ляхам кари! Кари ляхам, щоб каялись». Се кара божа на нас.
2) Гнѣвъ, немилость. А я живу в божій карі: не дав мені Господь пари. Ум. каронька. Яку б же нам, славним запорожцям, та кароньку дати?
Кулик II, -ка, м. 1) Куликъ. І кулик чайку взяв за чубайку. Сидить кулик на болоті. кулика вбити. Споткнуться? Здоров був, кулика вбивши (куликнувши, спіткнувшись, не знать де взявшись). 2) Вареная лепешка изъ гречневой муки. Ум. куличок.
Осторонь нар. Въ сторонѣ. Державсь він осторонь од тієї світлиці. Василь з Ганною та Мариною сіли осторонь од вулиці.
Пролинути, -ну́, -не́ш, гл. Пролетѣть. Ой хоч бачив, — проминуло, галочкою пролинуло.
Удання, -ня, с.
1) Удача.
2) Способность. Сила на уданню належить.