Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Важно нар. 1) Вѣско. 2) Важно. 3) Хорошо, отлично.
Крамкати, -каю, -єш, гл. О воронѣ: каркать. Вх. Уг. 247.
Наскакати, наскачу, -чеш, гл. Наскакать. Аби болото, а жаби наскачуть. Ном. № 5419.
Обпоминати, -не́ю, -єш, гл. Помянуть за упокой. Треба (покійника) обпоминати. Мнж. 161, 54.
Опирь I, -ря, м. = упирь.
Пожуритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Погрустить. Заспіває та й згадає, що він сиротина, пожуриться, посумує, сидячи під тином. Шевч. 7. Треба б було похмелиться, по худобі пожуриться. Чуб. V. 1012. 2) Опечалиться (о многихъ). Пожурилися всі, — такі сумні сидять. Харьк. Пожурились наші чумаченьки. Рудч. Чп. 91.
Позав'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Повязаться (о многихъ). Усі дівчата наші новими хустками позав'язувались.
Поскромити, -млю́, -миш, гл. Укротить, усмирить.
Роззява, -ви, об. Разиня, ротозѣй. Ном. № 6594.
Свідок, -дка, м. Свидѣтель. Св. Л. 127. Вам оце на свідки треба йти, як що бачили, як там він її бив. Лебед. у.