Викачалкувати, -кую, -єш, гл. Побить скалкой. Вона його викачалкувала та й прогнала.
Гнати, -жену, -неш, гл.
1) Гнать, погонять. Волові дай полови, та жени поволі, а коневі — вівса, та жени як пса. гоном гнати. Быстро гнать.
2) Гнать, прогонять. Хоч правду женуть люде, та правда завше буде. Молодих рекрут женуть кудись через наше село.
3) Быстро бѣжать, ѣхать. Жене як вітрів батько.
4) Загонять, забивать. Шпиці за нігті гнали і йому муки завдавали.
5) — горілку.
6) — гони. Cм. гони. — химороди. Cм. химороди.
Допрова́джувати, -джую, -єш, сов. в. допрова́дити, -джу, -диш, гл. Доводить, довести.
Ковальня, -ні, ж. Кузница.
Крижка, -ки, ж.
1) Ум. отъ крига.
2) — меду. Пчелиный сотъ.
Небожів, -ева, -еве Племянниковъ. На небожевому возі ми вдвох і поїхали.
Повітиця, -ці, ж. Раст. Cuscuta Epilinum Wahl.
Поменчати, -ся, поменчи́ти, ся = поменшати, -ся, поменшити, -ся.
Роскоренити, -ню́, -ни́ш, гл. Разрыть, изрыть. Свині роскоренили город.
Умудруватися, -руюся, -єшся, гл. = умудритися. Бач, чортика! Бач. подлюка! як умудрувався.