Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Довіршувати, -шую, -єш, сов. в. доверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Заканчивать, закончить верхъ (стога, крыши). Довіршують уже стіжок. Черн. у.
Догоджа́ти, -джа́ю, -джаєш, сов. в. догоди́ти, -джу́ (-жу́), -ди́ш, гл. Угождать, угодить. Вернулось бурлацтво шляхті догожати. К. Досв. 25; Господь не може людім догодити: то дощу просять, то кажуть — багато вже. Камен. у.
Заштурмо́вувати, -вую, -єш, гл. = затушковувати. Конст. у.
Молоча́й, -чаю́ и молочій, -чію, м. Раст. a) Euphorbia cyparissias, б) Е. Esula, в) Е. procera, г) Е. villosa, д)степовий. Е. nicaensis. ЗЮЗО. І. 122. е) Sonchus asper. Шух. І. 22, ж) — свинський, — горо́дній. Sonchus oleraceus. Шух. І. 22. Вх. Пч. І. 13. з) Sonchus arvensis L. ЗЮЗО. І. 171. Cм. молочак, молочка.
Навле́жачки нар. Лежа, въ лежачемъ положеніи.
Повшонок, -нка, м. Маленькій мальчикъ. Черк. у.
Поздренє, -ня, с. Видъ, видѣніе. З того веселого поздрені і пахущого повітри так заспокоївся. Гн. II. 77.
Потерти Cм. потирати.
Пошморгатися, -гаюся, -єшся, гл. Подергаться (о веревкѣ, напр.).
Ракавка, -ки, ж. = раканя. Вх. Уг. 264. Cм. рахкавка.