Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Галичанка, -ки, ж. Жительница Галиціи. Желех.
Дова́дити, -важу, -диш, гл. 1) Досадить. До того мені доводив, що вже й вадити більш ні в чім. Зміев. у. 2) Пріучить. Доводив хлопця до горілки. Харьк.
Зале́сливий, -а, -е. Льстивый.
Кокосом нар. Злобно, искоса. Дивиться кокосом. Канев. у.
Нагалу́нитися, -нюся, -нишся, гл. Напиться (пьянымъ). Нагалунивсь так, що ні тітка, ні мамка не пізна. Екатер. г. Слов. Д. Эварн.
Нарва́ти, -ся. Cм. наривати, -ся.
Обвівати, -ва́ю, -єш, сов. в. обвіяти, -вію, -єш, гл. Обвѣвать, обвѣять. Теплий вітрець.... обвівав її свіже рум'яне лице. Левиц. І. 81.
Опростати, -таю, -єш, гл. Освободить, избавить. Опростав мене батько від панської ласки.
Спричинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. спричини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Содѣйствовать, посодѣйствовать.
Чабаний, -а, -е. Крупный, большой (о волѣ). Маєш ти чотирі воли чабанії, два коні отцевські воронії. Макс. (1849). 83.