Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балагула, -ли, ж. 1) Крытая дорожная повозка, на которой ѣздятъ евреи. Левиц. І. 504. 2) Еврей-извозчикъ на такомъ экипажѣ. 3) Въ юго-западн. краѣ: народникъ изъ польскихъ помѣщиковъ 1830 — 50 гг., членъ особаго народническаго общества въ то время.
Ворогування, -ня, с. Враждованіе. К. Краш. 11.
Гарбузячий, -а, -е. = Гарбузовий.
Крижівниця, -ці, ж. Часть воза: доска или брусъ, которымъ соединены вверху дна полудрабка. Рудч. Чп. 250.
Лушпа́, -пи, ж. 1) Шелуха, скорлупа (орѣховъ, яицъ, картофеля), корка (арбузовъ) и пр. 2) Чешуя (рыбы). Лушпа на рибі тій велика. Вх. Зн. 34. 3) Съ измѣненнымъ удареніемъ: лушпа. лушпи да́ти (кому́). Отколотить кого. Конст. у.
Нежар, -ра, м. = нежерь.
Проростити, -рощу, -стиш, гл. Прорастить, дать взойти. Насипала насіння розсади й цибулі в черепки; присипала землею й полила та проростила, а потім посіяла, вже як насіння поключилось. Рк. Левиц.
Рапавий, -а, -е. Шероховатый, жесткій. Вх. Зн. 58.
Уз пред. Возлѣ, около, при, вдоль, мимо. Уз край світу ставиш гори. К. Псал. 170. Увечері ж, як скрізь народ відпочивав, посівши на низьких уз гулицю порогах. К. Дз. 173.
Чосник, -ку, м. = часник. МУЕ. І. 96.