Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балакання, -ня, с. Разговоръ, каляканье. Нам не треба балакання, не треба слів, а треба діла. Левиц. Пов. 162.
Біговисько, -ка, с. Ристалище. Шейк.
Вицабати, -баю, -єш, гл. Выбрать, выклюнуть. Вицабала його (зерно) птиця. Староб. у.
Вичавлювати, -люю, -єш, сов. в. вичавити, -влю, -виш, гл. 1) Выжимать, выжать, выдавливать, выдавить. З проса не вичавиш молока. 2) Передавить всѣхъ. Не вичавиш бджіл в вулії.
Наспочиватися, -ваюся, -єшся, гл. Вдоволь отдохнуть.
Поникати II, -ка́ю, -єш, сов. в. поникнути, -ну, -неш, гл. Поникать, поникнуть, склониться. Бабуся старенька-старесенька, аж до землі поникає. МВ. (О. 1862. III. 55). Поникли голови козачі неначе стоптана трава. Шевч.
Поплямити, -млю, -миш, гл. Запятнать, покрыть пятнами.
Шамшити, -шу́, -ши́ш, гл. Шуршать. Спідниця аж шамшить. Кролев. у. На їй усе аж шамшить.
Широкість, -кости, ж. Ширина. Сім миль широкости. Гн. II. 80. Розступайся, синє море, в своїй широкости. Гол. І. 308.
Шнирити, -рю, -риш, гл. Шнырять? Утята так і шнирять по над головами. О. 1862. VIII. 17.