Довбти́, -бу́, -бе́ш, гл. = Довбати. Нужда і камінь довбе.
Карасірниця, -ці, ж. Керосиновая лампа, преимущественно безъ стекла.
Клепка, -ки, ж. Клепка. Ой у полі озерце, там плавало відерце. Соснові клепки, а дубове денце. Торох відра об землю, аж клепки забряжчали. у його клепки не стає в голові. немає третьої кле́пки в голові. Онъ глуповатъ. У него голова не въ порядкѣ. орати кле́пкою. Идти на перекоръ. Ум. клепонька, кле́почка. Соснові клепоньки, дубове денце. Щоб твої обручі погоріли у печі, щоб твої клепочки розносили діточки.
Кочувати, -чую, -єш, гл.
1) Кочевать. Вже сім день, як під горою ми стоїмо, кочуєм караваном. Отари кочують по степах. Кочуючи тепер, уже зімою, від куреня до куреня і від будинка до будинка, Шевченко опинивсь на весіллі.
2) Вести, препровождать. Я повернувсь до бідашки, — два гайдуки ймили, ой імили та кочуют гет до отамана.
Набу́хатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Вдоволь поколотить (чѣмъ). Намахався я косою, набухався ціпом. 2) Наѣсться, нажраться. На тобі, сину, рака, набухайся та молоти.
Попарубкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть парнемъ. Попарубкував трохи, то його й женимо.
Роспачливо нар. Отчаянно, съ отчаяніемъ.
Сідалка, -ки, ж. = сідавка. Я сидів на сідалці у каюку.
Убого нар. Бѣдно.
Флинтованє, -ня, с. Пришиваніе особымъ образомъ (у скорняковъ).