Богонько, -ка, м. Ум. отъ біг, бог.
Гоїтися, -гоюся, -їшся, гл. Залѣчиваться, заживать. Як був порізав пальці, а вже гояться.
2) Лѣчиться (отъ раны).
Ляши́ха, -хи, ж. = ляшка 1. Козак ляха доганяє, списом пробиває, а ляшиха козаченька сильно проклинає.
Мі́рятися, -ряюся, -єшся, гл. 1) Мѣряться. Була колись шляхетчина вельможная пані; мірялася з москалями, з ордою, з султаном. З панами не міряйсь чубами. 2) Силиться, стараться, пытаться. Коли ж чує — ніби кватирку хтось міряється відсунути. Дитина вже коло неї лазила на траві й дибки мірялась.
Нака́пування, -ня, с. Въ рисункѣ раскрашенныхъ мисок: одиночныя круглыя точки.
Обгородитися, -джу́ся, -дишся, гл.
1) Окружить плетнемъ, заборомъ свой дворъ, огородъ.
2) О лунѣ, солнцѣ: быть окруженнымъ туманнымъ сіяніемъ. Зійшов місяць із зорею та й обгородився. Як місяць або сонце обгорожено кругом, — буде лютий мороз, а влітку вітер.
Панонько, -ка, м. Ум. отъ пан.
Підстилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. підіслатися, підстелю́ся, -лешся, гл.
1) Подстилаться, подослаться.
2) Заискивать, подлаживаться, подладиться подъ кого. Вже під його підстилались козаки й міщане.
Унімати, -маю, -єш, сов. в. уняти, уйму, -меш, гл.
1) Утихать, утихнуть. Стало синє море унімати. Та так воно унімало, як би ніколи не грало.
2) Понимать, понять, раздирать, сообразить. Я чув крик на вгороді і вийшов з хати. Не уняв — чи бились, чи як, і хто з ким.
Хатній, -я, -є. Комнатный, домашній, находящійся въ домѣ. Двері хатні. Хатня собака. Хатній поріг. Хатнього злодія не встережешся. Казала полюва миша хатній.