Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виваляти 2, -ля́ю, -єш, гл. = вивалювати. Пусти, суко, враз до хати, щоб двері не виваляти. Лукаш. 114.
Гінтяй, -тяя, м. = гультяй. Гол. І. 48.
Гойдиця, -ці, ж. Волынка, музыкальный инструментъ. Угор.
Двіро́чок, -чка, м. Ум. отъ двір.
Доснува́ти, -ну́ю, -є́ш, гл. Окончить основу (въ тканьѣ).
Повно нар. Полно, до верху. Добре господині, коли повно в судині. Ном. № 1404. Вже несила: випив повно. МВ. (О. 1862. ІІІ. 68). Ум. повненько, повнесенько.
Розбіяка, -ки, м. Разбойникъ, забіяка, драчунъ. КС. 1882. X. 167. Грин. III. 591. І чоловічок не показний, а там розбіяка такий, що й Господи. Харьк.
Солонище, -ща, с. = солонець 1. Збігаються як на солонище. Ном. № 13902.
Хвинтик, -ка, м. Франтикъ.
Четен, -на, м. Плетеная въ видѣ рѣшетки стѣнка; изъ такихъ стѣнокъ составляютъ агел, загороду для овецъ. О. 1862. V. Кух. 39.