Двірський, -а, -е. 1) Дворовый. Сільська собака най ся між двірськії не мішає.
2) Придворный. І хилилась уся шляхта під панськую руку, оддавала дітей своїх у двірську науку.
Джеркота́ння, -ня, с. = Джерґіт. Птаства джеркотання.
Льодо́к, -дку, м. Ум. отъ льод.
Лянни́й, -а, -е. Льняной. Сам рано встає — мене не будить до кужеля лянного. Полотенце на станок лянне.
Ма́терній, -я, -є. Материнскій. Матернє молоко. Обнови у серці матерню радість. матерня мова. Родной языкъ.
Намоло́тися, -мелю́ся, -лешся, гл. Намолоться.
Намордува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Намучиться, устать.
Попелище, -ща, с.
1) Мѣсто, куда выбрасываютъ золу.
2) У Шевченка съ измѣн. удареніемъ: попелище — попелище. А Максим на пожарище та на попелище подивився.
Сповідник, -ка, м. Исповѣдующій. Воно й сповідники оті у Київі грошей дуже багато мають, бо скільки людей висповіда.
Тарганів, -нова, -ве Принадлежащій, свойственный таракану.