Мно́го нар. = багато. Да побіжи в чисте поле, чи йде ляхів много. не у мнозі. Не во множествѣ. Не гнівайся, тестю! не у мнозі зять іде.
Могори́чити, -чу, -чиш, гл. Угощать для какой-нибудь цѣли, располагать въ свою пользу угощеніемъ. Треба прохати сусідів... та ще й могоричити. Могоричив, могоричив, поки сказав.
Намену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Намекнуть, напомнить; вспомнить. Далі вже й наменути на сю річ боявся, — мов не бачить нічого, не чує. Намене на те, що не йди за його, — унучечка у гнів та у плач.
Осміювати, -юю, -єш, сов. в. осмія́ти, -мію́, -є́ш, гл. Осмѣивать, осмѣять. Осміяли подруженьки подругу свою.
Піняз, -за и пінязь, -зя, м.
1) Монета въ 1/2 крейцера.
2) мн. Деньги. Ум. пінязок, пінязьок.
Повиснути, -ну, -неш, гл. Повиснуть; повѣситься. Маруся так і повисла йому на шию. Чи вмреш, чи повиснеш — раз мати вродила.
Сніданенько, -ка, с. Ум. отъ снідання.
Такеньки, такечки, нар. Ум. отъ так.
Хороство, -ва, с. Пригожесть. Що по тому хоростві, як не вміє жати? Ой, мати моя, що ти гадала, шо мені світ зав'язала? Ци на хороство, ци на багацтво, ци на хорошу вроду?
Шпарувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Замазывать щели и углубленія при обмазкѣ глиной стѣнъ. (Робітниці) шпарували надвірні хати.
2) Растягивать края полотна равномѣрно, чтобы они были ровными.