Дри́ґа́ти, -ґа́ю, -єш, одн. в. дриґну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Дѣлать быстрое движеніе ногою; судорожно подергиваться. Тут уміра, а ногою ще дриґа. Не рад лях, що взяв по зубах, а він ще і ногами дриґає. А Потоцький ще гірш сміється: аж ніжками дриґа та регочеться. І старому собаці дриґають жили. Тепер вони сплять з перепою, не дриґне ні один ногою.
Кади и кадивай, нар. = куди. Сяноцк. у. въ Галиціи.
Обжинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. обжатися, обіжнуся, -нешся, гл. Оканчивать, окончить жатву. Ой жніте, женчики, обжинайтеся.
Обшматувати, -ту́ю, -єш, гл. Оборвать, изорвать въ куски на комъ одежду. Ввійшов старий у хату обшматований побитий. Обірваний та обшматований який.
Роззіпатися, -паюся, -єшся, гл. Раскричаться. Дитина роззіпалась.
Увапнитися, -нюся, -нишся, гл. Запачкаться известью.
Учерепи́ти. Cм. Учере́плювати.
Хурделиця, -ці, ж. Мятель.
Черити, -рю, -риш, гл. Облупливать кору.
Чівка, -ки, ж.
1) Хохолъ, волосы спереди головы. Бере го за чівку.
2) мн. чівки́. То-же, что и волоття у кукурузы. Ум. чівочка. А чорнії мої очі, чівочка гладенька.