Визганяти, -няю, -єш, гл.
1) Изгнать всѣхъ.
2) Смести. Ганчіркою визганяю цей пісок.
Дрясува́ти, -су́ю, -єш, гл. Топтать. Ой як же вийшла Божая мати да на крижові стала: кулі вертала, кіньми дрясувала, воювати не дала. Cм. ґрасувати.
Заскавуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Завизжать. Заскавучали... собаки. Нехай тільки руки зложу, заскавучиш ти, як цуцик.
Кінниця, -ці, ж. Конюшня. Коники іржуть у кінниці. Ум. кінни́чейка, кінниченька, кінни́чка. Коничка вставте до кінничейки. Коники возьте до кінничейки. Суть в вас коники у три кіннички.
Поперебірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и перебрати, но во множествѣ.
Привітатися, -та́юся, -єшся, гл. Поздороваться. Зліз з коника, привітався: «День добрий, серденько!» Іди, доню, найди її, найди, привітайся.
Розрухатися, -хаюся, -єшся, гл. Расшевелиться.
Скулиніг нар. Поджавъ ноги. Вробили в печі діру і він там.... скулиніг лежав.
Уляпати, -ся. Cм. уляпувати, -ся.
Шаливіра, -ри, м. = шальвіра. Ой ви, козаки, ви, шаливіри, де сьте ви мого братенька діли?