Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Братів, -това, -ве Братовъ, принадлежащій брату. Змелють у братовім млині. Рудч. Ск. II. 12. Ой заплачуть братіки по братовій голові: що братова голова в чужім краї полягла. Рудч. Чп. 170.
Бусурманський, -а, -е. Басурманскій. Весь мир християнський і бусурманський. Чуб. ІІІ. 412. Баша турецький бусурманський. Чуб. V. 933. Із землі турецької да з віри бусурменської. АД. І. 113.
Дроби́тько, -ка, м. Говорящій скоро и невнятно.
Колісча, -чати, с. = колісце. Костантиногр. у. Ум. колісчатко.
Обріка, -ки, ж. Обѣтъ, обѣщаніе. Коли вже я дала обріку, то мушу йти пішки до Київа, а не їхати. Ковельск. у.
Півбог, -бо́га, м. Полубогъ. Боги, богини і півбоги... біжать в олимпську карвасарь. Котл. Ен. VI. 5.
Полоз, -за, м. 1) Полозъ въ саняхъ. Kolb. І. 67. Сумск. у. Як буде полоз вохкий, то буде й кінь мокрий. Ном. 2) Большая змѣя изъ семейства удавовъ, повидимому Eryx turcicus. КС. 1882. VIII, 377; КС. 1890. IV. 99. Ум. полозок. Рудч. Ск. II. 7.
Спачитися, -чу́ся, -чишся, гл. Искривиться, покоситься. Спачились двері. Камен. у.
Сприснути, -сну, -неш, гл. Взбрызнуть. «Ох» тоді її сприснув живущою водою. Рудч. Ск. II. 109.
Стібати, -ба́ю, -єш, одн. в. стібну́ти, -бну́, -не́ш, гл. Стегать, стегнуть.