Бриличок, -чка, м. Ум. отъ бриль.
Два́йцять и пр. = Двадцять и пр.
Кашляти, -ляю, -єш, гл. Одн. в. кашляну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Кашлять, кашлянуть. Хтось за ворітьми почав кашляти. Коли ведмідь кашлянув, — ждати, що зареве.
Лямпа́с, -су, м. Лампасъ. Шаровари з лямпасом.
Нізіне и нізіне у стріть. Роды гуцульской вышивки.
Оп'янити, -ся. Cм. оп'яняти, -ся.
Правитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Направляться. А куди правитесь? — До Київа. Я до того дуба правлюся, — чи не зрубати його.
2) Возиться, хлопотать. у. Чіпка вже правився коло шкоди: там тин підняв та набив, нові ворота приробив... А ми ще не лягали, все правилися.
3) Исправлять должность чью. Іва правиться за старосту.
4) Служиться (о церковномъ служеніи). Скоро служба Божа правитиметься.
5) Судиться, искать за обиду, жаловаться. Іди, прався на мене, куди знаєш.
6) Поправляться. Дают тото зілє худобі, щоб ся правила.
Реміняка, -ки, ж. Ув. отъ ремінь. На що мені женитися, на що мені панство: коло купрів реміняка — то все господарство.
Трусій, -сія, м. Производящій обыскъ.
Шпичастий, -а, -е. Остроконечный.