Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Городови́й, -а́, -е́. Городовой. Городові козаки. К. ЧР. 12. Городова старшина. Мет. 413.
Гука́ння, -ня, с. Крикъ, окликаніе, зовъ.
Дові́яти, -ві́ю, -єш, гл. 1) О вѣтрѣ: достигнуть, долетѣть. Туди вітер не довіє і сонечко не догріє. Мил. 182. 2) Окончить вѣять. Коли б Біг поміг довіяти сьогодні ячмінь. Харьк. у.
Завізне́нько нар. Ум. отъ заві́зно.
Здешеві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Подешевѣть. Здешевіли огірки. Н. Вол. у. Вже воли здешевіли, бо орання пройшло вже. Камен. у.
Лопуха́тий, -а, -е. Похожій на репейникъ, имѣющій большіе листья.
Пузиревий, -а, -е. Пузиревим салом намазують шиї волам.
Скакля, -лі, ж. Въ загадкѣ: сорока. Скакля скаче, риндя риє. Чуб. І. 315.
Станля, -лі, ж. = стайня? Продай сестру Оленочку за коники воронії, за сідла серебнії, за уздила шовковії і за станлі золотії. Гол. І. 40.
Черкеський, -а, -е. Черкесскій. Черкеська старшина. Мкр. Г. 16.