Вандрівник, -ка, м. = мандрівець. Вандрівник, — завандрував в половник (насмѣшка надъ пойманнымъ воромъ).
Виросток, -тка, м. Подростокъ. У мене діти ще не великі: так, виростки собі. Ум. ви́росточок. Такий хлопчук, виросточок уже чималий.
Воскобоїни, -їн, ж. мн. Вощина, остающаяся послѣ топленія воска. Я вже знаю віск і воскобоїни.
Грони́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Вязаться въ грозди. Ви, гроночки, не гронітеся.
Зоряний, -а, -е. 1) Звѣздный. Ніч місяшна, зоряна. 2) зоряна вода. По нар. повѣрью: вода съ лѣкарственной силой для короны, простоявшая ночь при звѣздахъ. Коли корова дає мало молока (як хто поробе), треш давати їй зоряну воду пити. А ту воду роблють так: ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою, то вона повинна простояти всю ніч.
Мерля́тина, -ни, ж. 1) Специфическій запахъ животнаго: собачій, козлиный. 2) Мездра, мездрина.
Підчинка, -ки, ж. Оборка на подолѣ юбки.
Танок, -нка, м. Хороводъ. Взявши віночок, пійду в таночок гуляти до дівок. тано́к вести, водити. Вести хороводъ. Ум. танчо́к, тано́чок. А там по риночку танчок ходить, а мій миленький танчок водить.
Улущити, -щу, -щиш, гл. Сильно ударить.
Холоша, -ші, ж. Штанина, одна половина, одна нога штановъ, брюкъ. Іде чоловік і холоші по коліна підкачав. Мав без матні одні холоші і тілько слава, що в штанах.