Відрада, -ди, ж.
1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада.
2) Отсовѣтываніе. Ум. відрадонька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Cм. відрадість.
Володіння, -ня, с. Владѣніе.
Запасча́ний, -а, -е. Относящійся къ запаск'ѣ, принадлежащій ей.
Обглядати, -да́ю, -єш, сов. в. обглядіти, -джу, -диш, гл. Осматривать, осмотрѣть.
Опара, -ри, ж. Опара для печенія хлѣба.
Перть, -ти, ж. Тропинка, по которой гоняютъ овецъ.
Світило, -ла, с.
1) Свѣтило.
2) Свѣчи церковныя. Велике диво світило. Несуть тіло до гроба без кадила, без світила.
Таточко, -ка, м. Ум. отъ тато.
Усиловуватися, -вуюся, -єшся, гл. = усилковуватися. Католицькі пани з нашими перевертнями усиловувались унію на Вкраїні прищепити.
Царина, -ни, ж. 1) Застава въ селѣ, ворота при входѣ въ село. 2) Пахатная земля, засѣянное поле. Огороженное поле. Ум. царинка, цариночка.