Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верзякання, -ня, с. Нескладная болтовня. Уже йому докучило слухати п'яне верзякання. К. ЧР. 67.
Дери́люд, -да, м. Обдиратель, грабитель. Рк. Левиц.
Дру́жбів, -бова, -ве Принадлежащій дружбі. Грин. ІІІ. 506. Дружка за столом надіває дружбову шапку. О. 1862. IV. 18.
Жорства́, -ви, ж. Гравій. Скрізь доріжки жорствою висипано. Черк. у.
Носатий, -а, -е. 1) Носатый, длинноносый. Яка ти носата! Грин. III. 645. 2) Больной сапомъ. Міняй, свату, сліпу кобилу на носату. Ном. № 12800. Ум. носатенький.
Правитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Направляться. А куди правитесь? — До Київа. Я до того дуба правлюся, — чи не зрубати його. Харьк. 2) Возиться, хлопотать. Екат. у. Чіпка вже правився коло шкоди: там тин підняв та набив, нові ворота приробив... Мир. ХРВ. 342. А ми ще не лягали, все правилися. Лебед. у. 3) Исправлять должность чью. Іва правиться за старосту. Н. Вол. у. 4) Служиться (о церковномъ служеніи). Скоро служба Божа правитиметься. Грин. II. 112. 5) Судиться, искать за обиду, жаловаться. Іди, прався на мене, куди знаєш. Новомоск. у. 6) Поправляться. Дают тото зілє худобі, щоб ся правила. Вх. Зн. 54.
Просаджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. просади́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Продѣваться, продѣться, просунуться. 2) Прокалываться, проколоться, наколоться.
Простяком нар. Напрямикъ, ближайшею дорогою. Він їхав до нас простяком, а не тим шляхом. Новомоск. у.
Рапавий, -а, -е. Шероховатый, жесткій. Вх. Зн. 58.
Серна, -ни, ж. Серна, козуля, косуля, Cervus capreolus. Вх. Пч. II. 6. Левиц. І. 494.