Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бараниця, -ці, ж. Овчина для укутыванія ногъ зимою въ дорогѣ. Кіев. г. (Лободов.).
Гайовик, -ка, м. Лѣшій. Уман. II. 84.
Гру́шка, -ки, ж. 1) Ум. отъ груша. Рудч. Ск. І. 66, 175; II. 24. 2) Раст. а) Pyrola secunda L. Борз. у. б) = Картопля. Вх. Пч. І. 13; в) — ди́ка. Thalictrum minus. Вх. Пч. І. 13; г) — лісова́. Purola senuola. Шух. І. 22. 3) Гру́шки да́ти. Особеннымъ образомъ ударить по головѣ.
Косниця, -ці, ж. Усъ растенія? А в пшениці золоті косниці. Грин. III. 94.
Лахамендрики и лахаминдрики, -ків, м. мн. Тряпье, рубище. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Незлобливий, -а, -е. Незлобный.
Опилок, -лка, м. = обаполок. Каменецк. у.
Повикручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и викрутити, но во множествѣ. Він їй руки повикручував. Кв. Гляди ж, добре повикручуй сорочки, щоб не текло з їх. Васильк. у.
Повискрібати, -ба́ю, -єш, гл. Выскресть (во множествѣ). Діжки повискрібала й повимивала, — чи їх у погріб повиносити? Васильк. у.
Тупцювати, -цю́ю, -єш, гл. 1) Ходить, топая, ступать, топтаться. 2)коло кого. Ухаживать.