Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вівсяниця, -ці, ж. Овсяная солома. Сим. 153.
Відкидання, -ня, с. Отбрасываніе.
Глушник, -ка, м. Раст. = глушиця. Вх. Пч. ІІ. 32.
Ді́сний 2, -а, -е = Дійсний.
Заторочи́ти 2, -чу́, -чи́ш, гл. Обшить бахромой, опушкой. Тра рукавиці заторочити. Н. Вол. у.
Корінь, -ня, м. Корень. Камінь росте без коріня. Ном. Ум. корінець, корінчик. Схотілась буря і зломила деревце бідне з корінцем. Гліб. Хріну корінчик. Г. Барв. 66. Ув. коріни́ще. Істовк собі головище об дубове корінище. Н. п.
Мі́цно нар. 1) Крѣпко, сильно. Він її пригорнув до серця міцно, поцілував. Кв. І. 65. Міцно нездужає. О. 1862. VI. 109. 2) Прочно.
Полив'яник, -ка, м. Горшечникъ, дѣлающій глазированную посуду, преимущественно миски. О. 1862. V. 20.
Тримонний, -а, -е. Употреблено въ брани. Оттам до тримонного! (біса)? Св. Л. 314.
Убухати Cм. убухувати.