Великодній, -я, -є. Пасхальный. Маруся у великодню суботу сама вчинила паску. великодні свята, святки. Свѣтлый праздникъ, свѣтлая недѣля.
Доброві́льно нар. Доброжелательно.
Доста́ток, -тку, м. Достатокъ, довольство, изобиліе, средства. Достаток чинить статок. Тогді любва бере, як достаток є. Він при достатку. Достаток добрий у його. Як би у мене достатки, то я б учився. Хто буде ховати (мерця)? На які достатки? У достатку живе. Живетъ безбѣдно. Въ твор. пад. употребляется въ видѣ нарѣчія, въ значеніи: достаточно, вдоволь. Аби хліба було достатком, а про яблука жити можно. Ум. достаточен.
Люби́тки гл. ум. отъ любити. Уже нам ся сього року любитки не веде.
Невістонька, -ки и невісточка, -ки, ж. Ум. отъ невістка.
Плеснути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ плескати.
1) Плеснуть. Взяв горілку, вихилив та й плеснув під стелю.
2) Хлопнуть въ ладоши. Плеснула рученятами.
Поварка, -ки, ж. = полоник.
Повідбірати, -ра́ю, -єш, гл. Отобрать (во множествѣ). Хотя ж ви од нас ключі повідбірали.
Скосогір, гору, м. Покатость (о поверхности земли). На скосогорі стоїть загорода, тим вона й похилилася з гори на долину.
Упогонити, -ню, -ниш, гл. Умѣть, быть въ силѣ погонять воловъ, запряженныхъ въ плугѣ, и управлять ими. Я оціх волів сам упогонив, а хлопець не впогоне.