Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Глекопар, -ру, м. Раст. a) Agrimonia pilosa Led. ЗЮЗО. І. 110. б) Chelidonium majus. L. ЗЮЗО. І. 110.
Здря́нка, -ки, ж. Зрачекъ, зѣница. Вх. Пч. І. 15.
Илкий, -а́, -е́ 1) О маслѣ: прогорьклый. Не покуштувала масла, як купувала, а воно илке. Харьк. г. 2) О щелокѣ: ѣдкій. Конст. у.
Онук, -ка, м. 1) Внукъ. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки. Ном. № 583. 2) Бабы повитухи называютъ такъ мальчиковъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Ум. онучок. Грин. II. 128.
Повисапувати, -пую, -єш, гл. Выполоть (во множествѣ). Гляди ж, добре повисапуй, не кидай бур'яну. Черниг. у.
Порусявіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться русымъ.
Сім'янистий II, -а, -е. Обильный сѣменами.
Спреждевіку, спрежевіку, нар. Въ прежнія времена, съ давнихъ временъ. Спреждевіку чорти були білі. Мнж. 128. Шлях, та такий, шо він там спрежевіку проложений. Мнж. 37.
Товкиць! меж. Толкъ! Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Упускне, -ного, с. Въ свадебномъ обрядѣ: плата деньгами или угощеніемъ за пропускъ бояръ въ хату. Чуб. IV. 186.