Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Загово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. заговори́ти, -рю́, -риш, гл. Єв. Мр. XVI. 17. Заговорять всі вороги, що ся любим ми убогі. Чуб. V. 97. Настане суд, заговорять і Дніпро, і гори. Шевч. 212. 2) = замовляти.
Заро́бок, -бку, м. = зарібок. Гол. І. 351.
Ілем, -ма, м. Раст. вязъ. Ultus montana. ЗЮЗО. І. 140.
Лементува́тися, -туюся, -єшся, гл. Хлопотать, суетиться. Полт. г.
Ми́зя, -зі, об. Плакса.
Переправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. переправити, -влю, -виш, гл. Переправлять, переправить.
Поросхлюпувати, -пую, -єш, гл. Расплескать (во множествѣ). Поросхлюпували діти воду.
Прозірний, -а, -е. 1) = прозорий. Річок прозірних чисті води. Щог. Сл. 104. 2) Отъ сглазу происходящій. Мил. М. 51, 40, 57. Пристріти.... прозірнії. Мнж. 152. 3) Зрительный. Прозірна труба. ЗОЮР. II. 53. Рк. Левиц. 4) Четкій. Книжка ся прозірна, бо в неї великі букви і мені добре читать. Рк. Левиц.
Прорідкуватий, -а, -е. Рѣдковатый. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Унадний, -а, -е. = унадливий.