Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вернина, -ни, ж. = колотвиця. Вх. Зн. 27.
Вистріпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. вистріпатися, -паюся, -єшся, гл. Выдергиваться, выдернуться, распускаться, обтрепаться (о ткани). Рукава вистріпались. Мнж. 178.
Вись, -сі, ж. Высь, высота, вышина. Будуть (снопи) возити, в стоги стожити, а в вись висити. Гол. II. 17.
Дере́н 2, -ре́ну, м. Раст. Кизилъ, Cornus mascula. Могилев. у.
Жбирь, -рі, ж. 1) Наносъ въ рѣкѣ, мель. Мнж. 180. 2) Сѣнокосъ, поросшій кочками и кустами. Вх. Зн. 17.
Жерсти́ти, -рщу́, -сти́ш, гл. Покрывать жестью.
Оттоді нар. Вотъ тогда. Оттоді ми заходимось. Шевч.
Тройняг, -гу, м. Раст. Trifolium medium L. Анн. 350.
Ужалітися, -лі́юся, -єшся, гл. Сжалиться, пожалѣть кого. Ой пішла б ти, сиротино, мачухи б просила: може б вжалілась таки й сорочку пошила. Грин. III. 412.
Широчити, -чу, -чиш, гл. Расширять. Широчило листя да буйний вітер, височило гіллє да дрібен дощик. Чуб. III. 158.