Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґорґо́ля, -лі, ж. Сукъ. Вх. Лем. 408.
Здрочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Вспылить, взбѣситься. Той і здрочивсъ за кожух. О. 1862. VI. 36.
Зчиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зчини́ти, -ню́, -ниш, гл. Дѣлать, сдѣлать, производить, произвести, совершать, совершить. Всіх козаків поїла, кормила, по Івасю Вдовиченку похорон і весілля зчинила. Мет. 424.бучу. Поднять шумъ.
Костьольний, -а, -е. = костельний. К. Досв. 125.
Панянин, -на, м. = пан. Встрѣчено только во мн. ч. въ слѣд. пѣснѣ: Як поїдемо через селейко, скажут селяне: «їдут міщане». Як поїдемо через містейко; скажут міщане: «їдут паняне». Гол. II. 93.
Підтоптатися, -пчуся, -чешся, гл. 1) Устать отъ ходьбы. 2) Состарѣться, ослабѣть отъ старости. Я свою вже часточку прожив, слава Богу, підтоптався. Шевч. 103.
Пообвівати, -ва́ю, -єш, гл. Обвѣять (во множествѣ).
Пробілити Cм. пробілювати.
Сполом нар.з. Вмѣстѣ съ. Його жінка мене викохала сполом з своєю дочкою. МВ. II. 75.
Тружений, -а, -е. Трудящій, дѣловой. І худоба ота пропаде! достанеться чорту не труженому. Лебед. у.