Гро́шик, -ка, м. 1) Ум. отъ гріш. 2) Гро́шики. Деньги. З Німеччини йде, грошики несе.
Забужува́ти, -жу́ю, -єш, гл. Опалить перья и пухъ (у птицъ). Я вже курча забужувала.
Ковта́ти, -та́ю, -єш, одн. в ковтну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Глотать, глотнуть. Мовчав він, мовчав, тілько знай сльози ковтає. Бідна Леся мабуть добре ковтнула знахарчиного зілля од переполоху. сли́нку ковта́ти. Видѣть, какъ другіе ѣдятъ, а самому не имѣть возможности. Нашому теляті лиш слинку ковтати. Употребляется и въ болѣе широкомъ значеніи: не имѣть возможности сдѣлать желаемаго въ то время, какъ другіе дѣлаютъ.
Нагреба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. нагребсти́ и нагребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Нагребать, нагресть, сгребать, сгресть. Нагріб купу сміття, а вивезти нічим.
Повіддиматися, -маємося, -єтеся, гл. Отдуться; выпятиться (во множествѣ) Землянки при самій землі як могилки повіддималися.
Позавойовувати, -вую, -єш, гл. Завоевать (во множествѣ). Позавойовував собі і городів і земель.
Пострах, -ху, м. Страхъ, ужасъ; устрашеніе. Сотворив потужну силу ворогам твоїм на пострах. І тичка в мене в руках, щоб ніхто не підійшов. Не ходи! держу на пострасі.
Сапати, -паю, -єш, гл. Дышать съ сопѣніемъ.
2) Питать. З рота поломя сапле. Так і сапає полумя.
Сполохати, -хаю, -єш, гл. = сполошити. Сполохав пташку в вишневім садочку. Нащо ти її так сполохав?
Хлопчина, -ни, м. = хлопець. Паллант, любесенький хлопчина, скріпивсь, стоїть як твердий дуб. Ум. хлопчинка, хлопчи́ночка. Ой де ж ти будеш ночувати, хлопчино, хлопчиночко?