Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відгромлювати, -люю, -єш, сов. в. відгромитии, -млю, -мш, гл. Отбивать, отбить силой, отражать, отразить. Він (рештант) і пакет одгромив у мене: мене схопив за груди та зіпхнув з воза, а сам з возом і з пакетом хода. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Відпасатися, -саюся, -єшся, сов. в. відпастися, -суся, -сешся, гл. 1) Откармливаться, откормиться, разжирѣть (о скотѣ, но также и о людяхъ). Маркев. 57. Одпасся людським потом. Сим. 226.
Дряпону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сильно царапнуть. Ведмідь як дряпоне його. Мнж. 112. 2) Сильно побѣжать, удрать. Ото дряпонув! аж потилиця лиска! Ном.
Замага́ти, -га́ю, -єш, гл. Одолѣвать. Робота замагає. Ольгопольск. у.
Коськати, -каю, -єш, гл. Призывать лошадь крикомъ: кось-кось!
Напсува́ти, -су́ю, -єш, гл. Напортить.
Підтопити Cм. підтоплювати.
Усяк I, усякий, -а, -е., мѣст. Каждый, всякій. Всяк чоловік не без гріха. Ном. № 98. Як в чоловіка хліба єсть достаток, то в нього в дому всякий буває статок. Ном. № 1362. по всяк час. Всегда.
Часниковий, -а, -е. Чесночный. Черк. у.
Шапарка, -ки, ж. Жена ключника, ключница, экономка.