Вольно нар. 1) Свободно, вольно. І все, що лазить по долівці, і все, що вгору вільно лине. 2) Можно. Дома я, каже, дома! Усе мені вільно. Що вільно панові, то не вільно Іванові. Вільно собаці і на владику брехати. Красти вільно, та б'ють більно. не вільно. Нельзя.
Вугло, -ла, с. При постройкѣ хаты въ срубъ: связь дерева въ углу.
Глимати, -маю, -єш, гл. Глотать, жадно ѣсть. По три акахвисти на день читаєш, а по чоловіку глимаєш.
Дряпі́ка, -ки, м. Обдирало, лихоимецъ. Ум. дряпічка. Нептун іздавна був дряпічка.
Звоне́ць, -нця́, м. Раст.: a) Rhinanthus crista galli. б) Rhinanthus minor, в) Campanula ranunculoides. Як в житі кукіль, то хлібові покій, а як звонець, то му конець.
Навіди́ти, -ві́джу, -диш, гл. 1) = навідати 1. 2) навіди́ло його. Онъ обезумѣлъ, одурѣлъ. Кінь... побіг дорогою назад у село. Чоловік переймає, а він, — як навідило його, — все не дається перенняти. Чи навідило твою маму? Що ти робиш? Cм. навіженство, навішений, навіджений.
Посьорбати, -баю, -єш, гл. Похлебать. Мали ту надію, як море стане закипать, щоб юшки добре посьорбать.
Похитуватися, -туюся, -єшся, гл. Пошатываться, покачиваться.
Ростужитися, -жуся, -жишся, гл. Предаться тоскѣ.
Скализуб, -ба, м. Зубоскалъ.