Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Асисте́нція, -ції, ж. Свита. Прибув зо всею своєю асистенцією.
Генцинатий, -а, -е. кінь = норовистий кінь. Вх. Зн. 9.
Збі́йник, -ка, м. Разбойникъ. Вх. Уг. 240. Ум. збі́йничок, збійниченько. Гол. І. 172.
Первісточка, -ки, ж. Ум. отъ первістка.
Подіятися, -ється, гл. безл. Произойти, сдѣлаться. Побіжу мерщій додому, чи не подіялось чого там? Шевч. 311. Що се з нею подіялося? МВ. І. 101. Що вам оце такого подіялось? Федьк.
Прожерка, -ки, ж. Раст. Paris quadri folia. Лв. 100.
Розбуркати, -ся. Cм. розбуркувати, -ся.
Розсердити, -джу, -диш, гл. Разсердить. На шальвію воду грію, на рушу не буду; розсердила миленького, просити не буду. Чуб. V. 210.
Угороджувати, -джую, -єш, сов. в. угороди́ти, -джу́, -диш, гл. Вонзать, вонзить, запускать, запустить (когти). Та вгородила в своє серденько гострий ніж. Н. п. Немов хто гострий ніж угородив у серце старій Мотрі. Мир. ХРВ. 172.
Хитарь, -ря, м. Межа, граница. Шух. І. 73, 75.