Вигулькнути, -ну, -неш, гл. Вынырнуть, внезапно появиться, внезапно выскочить. Вигулькнув із моря. Синій поломінь червонястий біга, хлипа, никає по грубці; то підскочить, то присяде, то знов вигулькне.
Дохли́на, -ни, ж. Дохлятина.
Зага́снути Cм. загасати.
Зако́чистий, -а, -е. = закотистий. Пошила сорочку Юхимові, з закочистим коміром, а він і не хоче надівати. Васил. у.
Засклепи́ти, -плю́, -пи́ш, гл. 1) Вывести сводъ. 2) Запереть, замкнуть, заключить. 3) Закрыть плотно. Ми воду так засклепили (у водянці). 4) Окаменить, сдѣлать твердымъ. Засклепило, що не можна орати.
Зглота́, -ти́, ж. Толпа, скопленіе народа, давка.
Зогнити, -нию́, -ниєш, гл. Сгнить. Учора жив, а сьогодня зогнив.
Качильці, -ців, м. мн. = карпульці.
Лабайдак, -ка, м. = лайдак? Чоловіче-лабайдаче, на що жінку продаєш?
Чорноротий, -а, -е. Съ чернымъ ртомъ.