Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дар, -ру, м. 1) Даръ, даяніе. Ні дар, ні купля. Ном. № 7619. Що ж нам за дар везуть? Срібло та золото. Чуб. ІІІ. 39. Виймив дари та й роздав. Федьк. Пов. Ви знаєте добрі дари давати дітям вашим. Єв. Л. XI. 13. Бо́жий дар. Св. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. Ном. № 136. 2) Дарованіе, таланта, даръ. Незвичайний дар розмови і оповідання. Левиц. Пов. 146. Квітка.... дав добру ознаку свого великого дару. К. Г. Кв. 18. Ум. Да́ронько. Мл. л. сб. 218.
Конопельки, -льок, ж. мн. Ум. отъ коно́плі.
Крикливий, -а, -е. Крикливый. Ірися... цьохля проклятуща... крикливійша із щебетух. Котл. Ен.
Люби́жник, -ка, м. Раст. Melampyrum pratense. Лв. 100.
Огурство, -ва, с. = огурність.
Озирати, -ра́ю, -єш, сов. в. озирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Осматривать, осмотрѣть, обозрѣть, оглянуть. От пішов я город озирати. Шевч. Озирнуть воєнну силу. Котл. Ен. VI. 15. Озирне ясную зброю. К. Досв. 129.
Прогодувати, -ду́ю, -єш, гл. Прокормить. То прогодую діти малії і вдови старії. Чуб. III. 414.
Реготіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) = реготати. 2) О сычѣ: кричать. Пугач реготів. Мил. 10.
Смальцований, -а, -е. Насаленный.
Хибати, -баю, -єш, гл. 1) Колебать, шатать. Стоїть хибка над водою, хибає собою. Гол. 2) = хибатися. Полиця хибає — вже не стоїть.