Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блазнюк, -ка, м. = блазень.
Довгов'я́зий, -а, -е. Длинношеій. Харьк. у.
Забала́куватися, -куюся, -єшся с. в. забала́катися, -каюся, -єшся,, гл. 1) Заговариваться, заговориться, долго проговорить. Якось у полі ми зострілись та й забалакались. Шевч. 415. 2) Только несов. в.: заговариваться, бредить. Далі уже став забалакуваться і драться на стіну. Грин. I. 107.
Запрядач, -ча, м. Мені знов дала премудру дзьоблинку міцкову та й запрядач деликатний. Федьк. Пов. 14.  
Каштелянський, -а, -е. Кастелянскій.
Куйовдитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Всклокочиваться. 2) Возиться, рыться. Як слід свині, в гної куйовдилася. Гліб.
Ницьма нар. = i. Ниць. Бо лежали на землі ницьма, підложивши руки під голову. Новомоск. у.
Позустрівати, -ва́ю, -єш, гл. = позострівати.
Прядів'яний, -а, -е. Пеньковый. Прядів'яне полотно. Н. Вол. у.
Трошка нар. Ум. отъ троха.