Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Берда, -ди, ж. Стража. Желех.
Лінува́тися, -нуюся, -єшся, гл. Лѣниться. «Поможи, Боже!» — А ти не лінуйсь, небоже! Ном. № 9943. Я їй щиро робила, не лінувалась і слухняна була. МВ. І. 29.
Нашіптувати, -тую, -єш, сов. в. нашептати, -пчу, -чеш, гл. 1) Нашептывать, нашептать. Серце моє мені нашіптує, що так. Шевч. (О. 1862. IV. 21). Співать тобі думу, що ти ж нашептав. Шевч. 121. 2) Наушничать, наговаривать, наговорить. 3) Наговаривать, наговорить (воду, зелье — о знахаряхъ).
Перепитування, -ня, с. 1) Разспрашиваніе. А що тобі з того перепитування, що ти раз-у-раз про його сестру перепитуєш? Полт. г. 2) Переспрашиваніе.
Печиво, -ва, с. 1) Печеніе. Оце увесь хліб одного печива. Біг дасть до печива — нѣтъ пока. Мнж. 167. Дайте милостини Христа ради! — Бог дасть, — до печива. 2) Хлѣбъ одного печенія? Печиво хліба спечемо. Грин. III. 104. Паляниця — забудька, що з усього печива сама зосталася в печі забута. Ном. № 259.
Пошвендяти, -дяю, -єш, гл. = пошвендати.
Пробуток, -тку, м. Житье. Kolb. І. 98. Дай, Боже, вік довгий, пробуток добрий. Гол. IV. 554. Я дав йому пустиню на пробуток. К. Іов. 88.
Римарчя, -чяти, с. Дитя шорника.
Сиротити, -чу́, -ти́ш, гл. Сиротить. Не бийте мене, не сиротіть моїх дітей. Мнж. 30.
Станція, -ції, ж. 1) Станція. 2) Квартира. Наймили собі станцію аж на десітім сели. Гн. II. 193. Приїхали до Київа, стали на станції. Левиц. І. 1. 415.