Костура, -ри, ж. Ножъ для убиванія животныхъ. Ум. костурка.
Кучер, -ра и кучеръ, -ря, м. Кучеръ.
Лю́тощі, -щів, мн. = лютість. Її тиха мова гасила його лютощі.
Мачка́тий, -а, -е. О дождѣ: мелкій? Мачкатий дощ.
Нехуткий, -а́, -е́ Нескорый.
Охриплий, -а, -е. Охрипшій. Охриплий з перепою голос.
Побусурманити и побусурменити, -ню, -ниш, гл. Обасурманить (многихъ).
Покапотіти, -почу, -тиш, гл. Закапать.
Ріжок, -жка, м. 1) Ум. отъ ріг. От баранець і позбивав собі ріжки. Варила дружечка пиріжки, защіпувала їх в три ріжки. У місяця молодика гострі ріжки. Не варт, і ріжка табаки. 2) У горшечниковъ: воловій рогъ со вставленнымъ въ тонкій конецъ гусинымъ перомъ, наполненный краской, — употребляется для раскрашиванья посуди. 3) Каждый изъ концевъ вилъ. 4) Каждый изъ концевъ развѣтвленія мотовила. 5) мн. Названіе вола съ мало расходящимися въ стороны тонкими и прямыми рогами. 45) 6) мн. Родъ прически. Шляхтянки в дрібниці не заплітаються, а в ріжки. 7) мн. Сладкіе рожки (стручк. растеніе). Купував я дівці ріжки та горішки. 8) Спорынья. Як єсть в хлібі ріжки, будуть і пиріжки, а як уродить метлиця, то буде і хліб сниться. 9) Отростки при корнѣ камыша, употребляемые въ нищу. Ласощі доставмо з води.... спичаки, рогіз, ріжки. Ум. ріжечок.
Студено нар. Холодно. Так студено у хаті.