Бакаїстий, -а, -е. 1) О рѣкѣ или прудѣ: обилующій ямами. Не ходи туди, бо там дно дуже бакаїсте.
2) Ухабистый, выбоистый. Там шлях дуже бакаїстий. Cм. бакаюватий.
Букшпан, -ну, м. Самшитъ, буксъ, Buxus semporvirens.
Глина, -ни, ж. Глина. А щоб його побила руда глина, та, що з кручі пада. Ум. глинка.
Ди́хало, -ла, с. Дыхательное горло. Ум. Ди́хальце.
Загримоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Приїхала, загримотіла кобиляча мов голова.
Затріща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Затрещать. І затріщить намет небесний громом. Нап'явсь, за гілочку смикнув, аж дерево те затріщало.
Мунде́р, мунди́р, -ру и мунду́р, -ра, м. Мундиръ. Ум. мунде́(-и́, -у́)рик, мунде́ (-и́, -у́)рчик, мунду́ронько. Другий в однім мундеричку дріжить увесь.
Повишивати, -ва́ю, -єш, гл. Вышить (во множествѣ). Кожухи, шовком повишивані. Уставки повишивала.
П'ятипиришниця, -ці, ж. Родъ болѣзни (накожной?) на рукахъ.
Тижнювати, -ню́ю, -єш, гл. Проводить недѣлю, быть гдѣ либо всю недѣлю. Перевій жито сьогодня, а то тижнюватиме на току.