Завісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. — кого́. Сообщить (кому). Думали-думали, як йога лучче Катрю завістити про те, що чули.
Заслужи́ти Cм. заслужувати.
Зашто́кати, -каю, -єш, гл. 1) Начать говорить «что». 2) Сбить съ толку, поставить въ тупикъ. Я його як заштокав, так він не знав шо й казати.
Навмана́, навмани́, навманці́, навманя́, нар. Наобумъ; куда попало, наугадъ. Навмани Лазара співати. От, буде навмана стрибати. Навманя росказую.
Охоложувати, -жую, -єш, гл. = охолоджувати.
Повлягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Улечься, лечь (о многихъ). Повлягався народ спати.
Сліза, -зи, ж. = сльоза. По тобі, милий, гарячая покотилась сліза. слізки пустити. Заплакать Слізки пустила із очей. Ум. слі́зка, слі́зонька.
Супити, -плю, -пиш, гл. Хмурить. Став супити знов чорні брови Данило.
Химерниця, -ці, ж. Чудачка, странная женщина.
Чухи меж., выражающее почесываніе, чесаніе зудящаго мѣста.