Вибігати Ii, -гаю, -єш, сов. в. вибігти, -біжу, -жиш, гл.
1) Выбѣгать, выбѣжать. Ой вибіг татарин старий бородатий... Вибіг того козаченька доганяти.
2) Уходить, уйти, вылиться (о жидкости). Що з горшка вибіжить, то не позбіраєш.
Захоруваты, -рую, -ешъ, гл. Заболить. Пославъ Богъ йимъ лыхо: захорувавъ Господарь та хутко и вмеръ.
Зацарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Зацарствовать.
Набреха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. 1) Наговорить лжи. Хотя й душа невинная, люде набрешуться. 2) Налаяться (о собакѣ).
Нагили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. 1) Набрать, наложить много. Чимало нагилив на віз усякого збіжжа. 2) наги́лити. Доставить, предоставить, набрать. Ватаг має нагилити депутатові людей.
Некрутство, -ва, с. Рекрутская повинность. Хлопці, тікаючи од некрутства, розбіглись.
Попіднімати, -ма́ю, -єш, гл. = попідіймати.
Скройка, -ки, ж. Выкройка, шаблонъ (для шитья).
Стругачка, -ки, ж. Скребокъ для чистки дорожекъ. Cм. стругач 2.
Ушикувати, -кую, -єш, гл. Привести въ порядокъ, поставить въ строй.