Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Де́йкатися, -каюся, -каєшся, гл. Изводиться, пропадать. Оце у нас падіж був — скот усе дейкався, поки увесь передейкався. Кіевск. у.
Зняти, -ся. Cм. знімати, -ся.
Клекотіти, -кочу, -ти́ш, гл. 1) Клокотать, бурлить, шумѣть. Смола там в пеклі клекотіла. Котл. Ен. III. 74. Перед їми море миле гомонить і клекотить. Шевч. 62. Оце дудлить, аж у горлі клекотить. Ном. № 14127. 2) Квакать шумно (о лягушкѣ). Жаби клекотять. Чуб. І. 65.
Ланча, -чі, ж. Копье, пика. Крівавую ланчу по хаті носили. Федьк.
Ма́точина, -ни, ж. Ступица въ колесѣ. Вас. 147. Балагула засіла в грязь по самісіньки маточини. Левиц. Пов. 99. Ревнув мов у маточину. Ном. № 12445.
Мишої́д, -ду, м. 1) Мышиный объѣдокъ. 2) Орѣхъ изъ зимнихъ запасовъ мышей и бѣлокъ.
На́рівно нар. Одинаково. Нарівно жалко (усіх діток). Ном. № 9215.
Покрадаємо нар. = покрадаємці. Якісь чоловік покрадаємо ловить рибу. Чуб. II. 628.
Поселок, -лка, м. Поселокъ. Слобід ще не було так багато як тепер, а так було — де не де поселок. Драг. 417.
Претак, -ка, м. Рѣшето. Вх. Лем. 456.