Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багацько нар. = багато. У Бога багацько, то й нам дасть. Ном. № 57. По світу як іще побіга (Еней), — чиїхсь багацько виллє сліз. Котл. Ен. І. 8. Не лякайся нас, пане, не багацько нас стане: тридцятеро й троє. Чуб. ІІІ. 244.
Гаїти, -ся, гаю, -ся, -єш, -ся, гл. 1) = гаяти, -ся. О. 1861. XI. Св. 39; Рудч. Ск. І. 125. 2) гаїти. Занимать попусту мѣсто. Вх. Зн. 9.
Закацю́бти, -бну, -неш, гл. Окоченѣть отъ холода, затвердѣть отъ мороза. Мороз добрий, бачу: оце допіру повісила на плоті сорочки, а вже й закацюбли. Черк. у.
Лелі = лельо. Желех.
Наклю́нутися Cм. накльовуватися.
Переглежувати, -жую, -єш, гл. = переглядати.
Покладливий, -а, -е. Покладливий, ласковый. Мирг. у., Ум. покладливе́нький. Г. Барв. 446.
Прип'яти, -пну, -неш, гл. = припняти.
Совість, -сти, ж. = сумління. У їх драгунська совість. Ном. № 3170.
Уклоняти, -няю, -єш, сов. в. уклони́ти, -ню, -ниш, гл. 1) = уклонятися, уклонитися. К Дніпру-Славуті низенько уклоняли. АД. І. 217. Сам низенько уклонив. АД. І. 218. 2) Просить, склонять, склонить. Панич уклоняв, щоб кіпці покопати. Лебед. у.