Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бича, -ча́ти, с. Бычекъ. Чаще во мн. ч. бичата. Іде чоловік бичатьми маленькими. Гн. I. 96.
Ведмедча, -ча́ти, с. = ведмеденя. Рудч. Ск. І. 122.
Ді́жка, -ки, ж. 1) Ум. отъ діжа. 2) Кадка. Який батько, такий син — викрав з діжки сир. Ном. № 7137. Ум. Ді́жечка. К. ЧР. 273, Вас. 145. Cм. Діж, діжун.
Збідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. А син з невісткою так з того часу збідніли, що й хата рака стала. Г. Барв. 371. Збідніли люде. Камен. у.
Менджигува́ти, -гую, -єш, гл. = манджувати. Козел. у.
Постерегти, -ся. Cм. постерігати, -ся.  
Провожати, -жа́ю, -єш, гл. = проводити. Провожала, сина, мати. Шевч. 32.
Спізнаватися, -наю́ся, -єшся, сов. в. спізна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Знакомиться, познакомиться, сходиться, сойтись. Як з тобою спізнавались, — сухі дуби розвивались. Чуб. V. 62. Ой хвортуно, хвортунонько, що ти нам зробила, дала ти нам спізнатися, тепер розлучила. Чуб. V. 278.
Старісінький, -а, -е. Совершенно старый. Мій таточку, мій старісінький! Мил. 190.
Утеня, -няти, с. Утенокъ. Плавле утеня, плавле сіреє. Мет. 149.