Братунок, -нка, м. = братанич.
Буйко, -ка, м. Имя собаки въ сказкѣ. З косток бичка вируіс чуйко і буйко, да такі здорові да гладкі собаки.
Двої́тися, -ю́ся, -ї́шся, гл. Раздваиваться.
Жерства́, -ви, ж. 1) = жорства. 2) Родъ змѣи?
Заклекота́ти, -чу́, -чеш и заклекоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Заклокотать. Щоб твоя́ й путь заклекоті́ла! Проклятіе, равняющееся пожеланію смерти. 2) Объ орлѣ: закричать. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали. Заклекчи (орле) з-під хмари. 3) Заговорить (о шумномъ говорѣ толпы). «Обділяй мерщій!» заклекотіла мертвецька громада. Село закричало, заклекотало тисячею усяких голосів. Лев. Пов. 101.
Невпокійно нар. Безпокойно, тревожно. Хоч як було мені невпокійно, хоч як тужило моє серденько, а я всміхнулась.
Перепрясти, -пряду́, -де́ш, гл. — кого́. Больше кого нибудь напрясть.
Позаставати, -стаю, -єш, гл. Застать (многихъ). Усіх дома позаставав, тільки дядька Петра не було, так я тітці Марині сказав.
Сповна нар.
1) Вполнѣ.
2) не спо́вна ро́зуму. Не въ полномъ умѣ. Його жінка не сповна розуму.
Студениця, -ці, ж. = криниця. Пішла б любка та й принесла ой водиці з студениці.