Відманити Cм. відманювати.
Відчахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отдѣлиться; отколоться (о вѣтвяхъ). Оженив сина, а він і одчахнувсь — пішов жити до тестя. Відчахнувсь від нашої православної віри. От шкода! Яка гарна гілка відчахнулась.
Віття, -тя, с. соб. Вѣтви. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться.
Марцівки́, -вок, ж. Цыплята, вылупившіеся въ мартѣ.
Перебрех, -ху, м. Перевираніе, извращеніе фактовъ. Коли б єси над тим перебрехом знялась, котрим письменство в нас що-року багатиться.
Поорудувати, -дую, -єш, гл. Распорядиться, поуправлять нѣкоторое время.
Поплісок, -ска, м. Родъ большой лужи, оставшейся послѣ половодья или большого дождя на мѣстѣ покрытомъ травой. Там гарно полотна слати у поплісках.
Ріст, ро́сту, м.
1) Ростъ. Вбився в ріст, як заєць в хвіст.
2) Процентныя деньги, лихва. Позичали людям гроші і росту не брали. Ум. росточок.
Ушир, уши́рки, уширшки, нар. Шириною, въ ширину. Аршин! та вздовш, та вшир.
Хура 1, -ри, ж. Нагруженный кладью возъ, сани съ кладью, кладь. Приїхали козаки аж трьома хурами. Що на перву хуру скриню та перину, а на другу хуру все сребро та злото, а на третю хуру сама Хайка сіла. Бувало накладуть хуру хліба, як тільки може снасть винести. Тепер посилає мене (хазяїн) з хурою в Одесу. Хури не брали. стати під хуру. Подрядиться везти кладь. Сергій.... із під хури вернеться.