Безвесельний, -а, -е. Лишенный веселъ. Безвесельні ґалери.
Відволати, -лаю, -єш, гл. Первоначально значило: отозвать, теперь употребляется въ выраж. біду відволати. — Избавиться отъ бѣды. Мені тебе хоч жалко, мила, біди не можно одволать. відволати или відволати від смерти. Спасти отъ смерти, отходить. Бабусю Настю поховали і ледве, ледве одволала Трохима діда. Він мене од смерти одволав.
Відхлинути, -ну, -неш, гл. Передохнуть при плачѣ; откашляться, поперхнувшись или закашлявшись. Душить кашель. Плаче, плаче, — не одхлине. За слізьми не одхлине. Як заб'є, — одхлинутись не можна.
Жнива́рь, -ря́, м. = жнець. Ум. жнива́рик.
Зере́нце, -ця, с. Зернышко. Ум. отъ зерно.
Нагрі́мати I, -маю, -єш, гл. Погрозить, накричать на кого.
Пастіве́нь, -вня́, м. Отгороженная подъ пастбище земля вблизи жилья.
Солоней, -нею, м. Раст. Statice tomentella Boiss.
Фін, -на, м. = фіїн.
Шпік, -ку, м. Мозгъ въ костяхъ. Чорт його бери з кіст кого, аби мені шпік був.