Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бузничок, -чка, м. Ум. отъ бузник.
Доточи́ти, -ся. Cм. доточувати, -ся.
Згорну́ти, ся. Cм. згортати, -ся.
Нарощиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. О тѣстѣ: заквасить много. Нарощиняв, а чим замісити? Ном. № 3523.
Обновлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. обновитися, -влю́ся, -вишся, гл. Обновляться, обновиться. Діла добрих обновляться, діла злих загинуть. Шевч.
Понастроювати, етро́юю, -єш, гл. Настроить (во множествѣ).
Привиддя, -дя, с. Видѣніе. Сни і привиддя ночнії. K. Іов. 72. Колись рабу Твоєму, Боже, ти в привидді глаголав. К. Псал. 206.
Прісний 2, -а, -е. 1) Прѣсный. 2) Въ сказкахъ: чужой, посторонній. Царь... сховався під ліжко. Прилітає змій, ввійшов в палац: «Фе, фе! прісна кість смердить!» — Та де там тобі, — каже панна, — тут прісна кість узялась? Сюди прісного чоловіка і ворон кости не занесе. Чуб. II. 209.
Скатувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Измучить, истязаніями, пыткой. Увидів Христа такого скатованого. Гн. І. 115. 2) Казнить. Чуб. V. 841. Бабину дочку прив'язав коню до хвоста й пустив у поле. Так її скатували. Рудч. Ск. II. 53.
Ужиткування, -ня, с. Употребленіе, извлеченіе пользы. Желех.