Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вітцевий, -а, -е. = батьків. Желех.
Дуча́й, -ча́ю, м. = дучайка. МУЕ. III. 54.
Нищий, -а, -е. Старець. Оддай нищим, а собі ні з чим. Ном. № 4758.
Побродити, -джу, -диш, гл. 1) Походить въ бродъ. Побродила по воді. Кв. 2) Отправиться бродить, уйти изъ дому. Сама сь дівка побродила, що сь козака полюбила. Гол. I. 121. 3) Потоптать, бродя. Походжено та поброджено вороними кіньми, то ж ходила, побродила журавочка з дітьми. Чуб. V. 52. Не жаль мені тої травиці, що її побродила, тільки жаль мені свого пір'ячка, що його поронила. Рк. Макс.
Повішальник, -ка, м. Повѣсившійся. Камен. у.
Поперекаламучувати, -чую, -єш, гл. Помутить, возмутить (во множествѣ).
Попідіймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и підійняти, но во множествѣ.
Хлопійко, -ка, м. То-же, что и хлопець 2. За кого ж я піду, молоденька? А чи за старого, а чи за малого, а чи за хлопійка молодого? Мил. 83.
Чакан, -ну, м. = рогіз. Чакан росте на лиманищах.
Шапарь, -ря, м. 1) Ключникъ, экономъ. 2) = шапкарь. Ой миряне! шевці, кравці, крамарі, шапарі! сходіться ради послухати, табаки понюхати. Ном. № 6126.