Гра́ч, -ча́, м. 1) Игрокъ. Ні грач, ні помагач. 2) Музыкантъ. Які грачі, шані й танці.
Капкан, -ну, м. Канканъ. Капкан її (лисицю) за хвіст.
2) Ум. капкане́ць.
Коржавіти, -вію, -єш, гл. Жесткимъ, твердымъ дѣлаться.
Латинець, -нця, м. Католикъ. 9. Мій отець із русина в латинця обернувся.
Моло́ти, мелю́, -леш, гл. 1) Молоть. Ой на горі, на Самборі крутий камінь меле. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи. 2) Молоть, болтать, нести вздоръ. Ка-зна що меле, аби не мовчати. Таке меле, що і купи не держиться. 3) молоти хвосто́м. Махать хвостомъ. Кабан закопався в землю да й хвостиком меле.
Полтавець, -вця, м. Житель Полтавской губерніи. Ой писали басарабці та до наших хлопців листи: «Ой ідіть, полтавці, та до нас риби їсти.
Попасати, -са́ю, -єш, гл. Пасти въ дорогѣ. Воли попасали. Іде Марко з чумаками, ідучи співає, не поспіша до господи — воли попасає.
Приклякнути, -кну, -неш, гл. Опуститься на колѣни. Пречистая уклякнула, на колінки приклякнула.
Прокашлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. прокашлятися, -ляюся, -єшся, гл. Прокашливаться, прокашляться. О, бодай його! — скрикнув він, прокашлюючись. Прокашляйсь без зубів, сестрице, до мене ближче прихились.
Цурпек, -ка, м. Ягненокъ, родившійся поздно, послѣ весенняго подсчета приплода.