Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вижлоктати и вижлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить. (Зевес) вижлоктав підпінка чару. Котл. Ен. VI. 37. Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем. МВ. (КС. 1902, X. 146).
Зготовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. згото́вити, -влю, -виш, гл. = готувати, зготувати. Ягідочки рвала, цибульку щипала, — я ж тому хлопчині снідать зготовляла. Мил. 110.
Настовбурчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. настовбу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Приподниматься, приподняться, становиться, стать дыбомъ (о волосахъ, шерсти). На голові волосся настовбурчилось як щетина. Левиц. І.
Паликопа, -пи, м. День св. Пантелеймона (27 іюля). Маркев. 17.
Пертися, пруся, пре́шся, гл. Переться, напирать, лѣзть. В німецькі землі, у чужії претеся знову. Шевч. 211. Та співаю, щоб та печаль не перлася, як той москаль. Шевч.
Підкапок, -пка, м. Монашеская камилавка. КС. 1883. III. 676. Чернець... стояв у підкапку. О. 1861. X. 23. 2) = очіпок. Подають молодій підкапок; вона його тричи кидав до порога, а тоді таки надівають на голову. Грин. III. 548.
Уздоровляти, -ля́ю, -єш, сов. в. уздорови́ти, -влю, -виш, гл. Оздоравливать, дѣлать здоровымъ, излѣчивать.
Фоц Въ выраженіи: бодай ти ( = ті) фоц було! Проклятіе, имѣющее смыслъ: чтобъ ты пропалъ. Фр. Пр. 99.
Цупко нар. 1) Крѣпко, сильно, туго, стѣснительно. Як цупко він нап'яв на плечі кобеняк. Греб. 376. Глядіть же, цупко прикрутіте, щоб він в шинок та не зайшов. Котл. Ен. І. 27. Вчора цупко п'яний був. Кв. Цупко захріп. Полт. І мене цупко узяла була холера. Н. Вол. у. Цупко стало у нас за ліс. Камен. у. 2) Жестко, твердо. Цупко по мерзлому орати. Зміев. у.
Шпатар, -ра, м. Лучина, щепка. Cм. шпадер. Вх. Зн. 80. Желех.