Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гусля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Играть на скрипкѣ. Угор.
За́місць, замісь. Cм. замісто.
Коріння, -ня, м. соб. 1) Коренья. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума. В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля. К. ЧР. 2) Пряности. Желех. Ум. коріннячко. Щоб ті сади висохли аж до коріннячка. Чуб.
Позабуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. 1) Забыть (о многихъ). Солов'ї співать позабувались. Мил. 93. А ми всі позабувалися, що нам ще й на хутір заходити, та й проминули його. Харьк. у. 2) Безл. Быть забытымъ (о многомъ). Усе вже позабувалося.
Позаманювати, -нюю, -єш, гл. Заманить (многихъ).
Полузати, -заю, -єш, гл. Пощелкать (орѣхи, сѣмячки).
Пошкарубіти, -бію, -єш, гл. Покорявѣть, покрыться сверху корой.
Третно нар. По третямъ. Шейк.
Хабалка, -ки, ж. = хибалиця. Желех.
Шинґльовец, -вца, м. Гонтовый гвоздь. Вх. Уг. 244.