Давнина́, -ни́, ж. Старина, древность. Стали теревені гнуть, давнину згадувать; потрошки-потрошки і розбили свою тугу. Да́вня давнина́. Давно прошедшее время. Давня то давнина, а наче вчора діялось. Що мені нагадала ця пісня? Яку давню давнину пригадала вона мені! І мою молодість, і мою покійницю, і мої літа давні. У причтах-приказках уста мт отверзу, про давню давнину тобі я возглаголю.
Зала́млювати, -люю, -єш, сов. в. залама́ти, -ма́ю, -єш и заломи́ти, -млю́, -миш, гл. 1) Заламывать, заломить. Заламав білі руки, став собі думати. Молодая дівчинонька заломила руки, чогось мені тяжко-важко да з теї розлуки. Попереду отаман заломить бриль на бакір. заломи́ти чо́ртові ковбасу́. Сдѣлать крюкъ (въ пути). 2) — кого. Взять верхъ надъ кѣмъ, быть лучше кого въ какого либо отношеніи. Всіх дівчат заломила своїм станом і красою. Заломив би козакуванням він і Бинду.
Зли́ва, -ви, ж. Проливной дождь. Злива йде добра.
Контосити, -шу, -сиш, гл. = кундосити. Нехай коси Дунай носить, та нехай нелюб не контосить.
Парняга, -ги, м. Ув. отъ парень.
Перкалевий, -а, -е. Коленкоровый. Перкалеві сорочки.
Пообчухрувати, -рую, -єш, гл. То-же, что и обчухрати, но во множествѣ.
Проплювати, -плюю́, -єш, гл. Расплевать; заплевать. Солодкого проглинуть, гіркого проплюють. Твою бороду проплюють, прохаркають, моє личенько цілують, обнімають.
Скуйовдати, -даю, -єш гл.; скуйовдити, -джу, -диш,, гл.
1) Взъерошить, привести въ безпорядокъ (волоса).
2) Скомкать, смять. Скуйовдила спідницю.
3) Возбудить, взволновать. І всіх скуйовдила собой.
Сощепитися, -плю́ся, -пишся, гл. Сцѣпиться, соединиться, сойтись. Ой росли, росли да й ісхилилися (явір з березою), вище церковки да й сощепилися.