Висвічувати, -чую, -єш, сов. в. висвітити, -чу, -тиш, гл.
1) Только несов. в. Свѣтить сильно. (Місяць) висвічував на все небо. Рано схопилося сонце, виграваючи та висвічуючи червоним світом.
2) Пояснять, объяснять, объяснить.
3) Въ картахъ: вскрывать, вскрыть козыря.
Ме́стник, -ка, м. Мститель. Підпалу жде, як той местник часу дожидає.
Осудовище, -ща, с. Скандалъ, позоръ. Таке осудовище!
Пацьорки, -ків, мн.
1) Cм. пацьор.
2) Раст. Malva ratundifolia L. Cм. пацірки, пацюрки.
Понабілювати, -люю, -єш, гл. Набѣлить (во множествѣ).
Правосуддя, -дя, с. Правосудіе.
Спадок, -дку, м. Наслѣдство. Не мавши спадку, не матимеш і упадку. Од якоїсь тітки у спадку йому достався. Иногда только во мн. ч.
Східний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Восточный. Східній край неба. Дані Висока надивилась на волохів, на турків і позичила в іх трохи східнього смаку.
Упадь, -ді, ж. Падежъ. Упадь на коні.
Шептуха, -хи, ж. = шептуня. Я баба шептуха од злого духа.