Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відмерти Cм. відмірати.
Доткли́во нар. Колко, рѣзко, обидно. Не кажіть бо так доткливо, пані, не говоріть так згрізна до мене. Г. Барв. 344.
Забурку́кати, -каю, -єш, гл. = забуркотати. Озвись, голубко, забуркукай стиха. К. Дз. 191.
Згні́чувати, -чую, -єш, сов. в. згніти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Сжимать, сжать, сдавливать, сдавить. Оживає згнічений морозом, непозичений у німця, український розум. К. ХП. 2)се́рце. Скрѣпя сердце. Все переймав, згнітивши серце, чого там його учено. К. Д. Серце. 18.
Навнува́ти гл. Надоѣсть. Рубай, рубай, не поставкуй, як нарубаш, домій вандруй! Біда би го вандрувала, коли м уже навнувала. Гол. II. 553. Вх. Зн. 38.
Обдурювати, -рюю, -єш, сов. в. обдури́ти, -рю́, -риш, гл. Обманывать, обмануть. Обдурювати якось ніяково та ще. й гріх. Левиц. І. 108.
Окуляри, -рів, м. мн. 1) Очки. Мнж. 4. На очі вставлю окуляри. Котл. Ен. II. 15. Шкапа твоя трохи, чоловіче, не добачав дак купи їй окуляри. Кв. І. 140.втерти. Провести, надуть. 2) Синяки подъ глазами отъ побоевъ, фонари. Так побили мене, що я три тижні носив оттакі окуляри.
Руйнування, -ня, с. Разрушеніе. Не забудь буяння злющих, руйнування огняного. К. Псал. 171.
Становлення, -ня, с. Установка.
Хтось, когось, мѣст. Кто то, кто-нибудь. Прийшов хтось та взяв щось. Посл.