Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бебевхнути, -ну, -неш, гл. = бебехнути. Кінь бебевхнув в пропасть. Гн. II. 26.
Дзері́вний, -а, -е. Относящійся къ молочной сывороткѣ. Шух. I. 213.
Доро́дний, -а, -е. = дорідний 2. Макс. (1849), 84.
Дочеса́ти, -ся. Cм. дочісувати, -ся.
Дражни́ти, -ню́, -ниш, гл. Дразнить, сердить. Пусти мене, моя мати, на юлиці погуляти; пусти мене, моя мати, я не забарюся, тілько хлопців подражню да й назад вернуся. Мет. 302. Собак дражнили на дворах. Котл. Ен. 2) Прозывать, называть. Пішли ми вп'ять по сліду і як раз у се село зайшли, як його дражнять, — не знаємо. Шевч. 288.
Закони́ти, -ся. Cм. законя́ти, -ся.  
Паскудно нар. Мерзко, гадко, скверно.
Розгорити, -рю, -риш, гл. Добыть съ трудомъ, съ горемъ пополамъ. МВ. ІІ. 50. Г. Барв. 186. Десь би собі розгорне шматочок дерева. Черк. у.
Руненце, -ця, с. Ум. отъ руно.
Чорність, -ности, ж. Чернота. Ой чорна я, чорна, я то знаю сама: я про свою чорність мам фраіра пана. Гол. IV. 511.