Бурдій, -дія, м. = бурдей 1. Ге! так се хата! Так і єсть, хата, коли хатою можна звати бурдій, що тільки дах над землею, навіть вікон не видно.
Кланятися, -няюся, -єшся, гл.
1) Кланяться. Инший в ноги кланяється, а за п'яти кусає. Кланяюсь, прошу: не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів.
2) Покланяться. І ми ся тобі кланяєм, ім'я твоє узиваєм.
3) Привѣтствовать. Кланяюсь їм низьким поклоном, приятним словом.
Напро́хувати, -хую, -єш, сов. в. напроха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = напрошувати.
Повитирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и витерти, но во множествѣ. Вікна красно повитирай.
Полюховка, -ки, ж. Родъ мережки.
Пруні, пруньки́, мн. = тернослив.
Ромпасовий, -а, -е. О сапогѣ: съ двойной подошвой.
Сільський, -а, -е. Сельскій. Сільська собака най ся між двірськії не мішає.
Стратенець, -нця, м. Осужденный на смерть.
Чміль, чмеля, м. Шмель. Чмелі гудуть. слухати чмелів. Лежать на землѣ отъ удара. Сердешний об землю упав, чмелів довгенько дуже слухав. Ум. чме́лик. Летить чмелик.