Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відчухрати, -раю, -єш, гл. 1) Отрубить, отдѣлить вѣтку отъ ствола. 2) = відчухмарити.
Запальо́ний, -а, -е. Запальчивый, часто гнѣвающійся. Там батько й мати такі запальонії, що хоч би тиждень той приймак вижив. Черниг. у.
Левержет, -та, м. Клокъ волосъ, оставленный спереди надо лбомъ на совершенно остриженной головѣ мужчины; въ настоящее время такъ стригутъ лишь дѣтей. Образецъ стрижки Cм. на портретѣ лубенскаго полковника Максима Ильяшенка. (КС. 1891. I.).
Ле́дарь, -ря, м. Лѣнтяй, бездѣльникъ, лодарь. В москалі оцих ледарів! Левиц. Пов. 184.
Накра́й нар. На краю, въ концѣ. Жила вдова накрай села. Н. п.
Поморщитися, -щуся, -щишся, гл. Поморщиться, сморщиться. Пальці почорніли, поморщились, пошерхли. Левиц. І. 1
Понадавлювати, -люю, -єш, гл. Надавить (во множествѣ).  
Сприскувати, -кую, -єш, сов. в. сприскати, скаю, -єш, гл. Обрызгивать, обрызгать. Орисі й води не треба було: слізьми сприскувала. Св. Л. 201. Ще б треба святою водицею сприскати. Грин. II. 37.
Стаєнний, -а, -е. Конюшенный. Коні стаєнні. О. 1862. V. 107.
Та сз. 1) И, да. Батько та мати. Харьк. За степи та за могили, що на Україні, серце мліло. Шевч. Од моря та й до моря. К. Псал. 164. 2) Но, да. Полетіла 6 я до тебе, та крилець не маю. Котл. Н. П. 340. 3) Да, вотъ. Вилізь на вербу та й подивись. Левиц. І. 208. Та була в мене жінка, та була в мене любка, та післала мене в ліс, щоб я єї дров привіз. Н. п. та де! Да нѣтъ. Він добре співає? — Та де. та-'дже, та-же, та-же ж, та-ж. Сокращ. изъ та адже, та адже ж. Да вѣдь, да вѣдь же. Ой відай ти слабий, хорий, ти мій милий Сосновиченьку? — Та-'дже видиш, що не жарти! Гол. І. 82. Та-же ти знаєш, що я не маю нічого. Та-же я тобі казав, що будуть гості.