Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бубнявий, -а, -е. Разбухшій.
Зади́мка, -ки, ж. Снѣжный вихрь, мятель. Вх. Лем. 415.
Зві́сно нар. 1) Извѣстно. Здавна звісно, що він добрий чоловік. 2) Извѣстное дѣло, конечно. Звісно, чужі люде: хоть і добрі, та не знатимуть. МВ. І. 13. На бе́седі, вже звісно, попились. Гліб. 43.
Зв'я́зок, -зку, м. 1) Связь. Зв'язок до вічного товариства з Галею. Мир. ХРВ. 353. 2) мн. зв'язки. Родъ прически дѣвушекъ въ два пробора. Чуб. VII. 422.
Набри́зкувати, -кую, -єш, сов. в. набри́зкати, -каю, -єш, гл. Набрызгивать, набрызгать.
Оприкритися, -рюся, -ришся, гл. Опротивѣть. То воно йому так горілка оприкрилась. Харьк. Тут і своя брехня оприкрилась, а то ще й він. Ном. № 6873.
Перчити, -чу, -чи́ш, гл. Перчить, посыпать перцемъ. Чим ми їм будем солити? Чим ми їм будем перчити? О. 1862. IV. 19.
Покаляти, -ляю, -єш, гл. Запачкать. На ніч треба хату мести: як прийде Мати Божа з атолами, то шоб ніг не покаляла. ХС. VII. 418. Ой устели, молода дівчино, рушничками двір, щоб не покаляв червоних чобіток, золотих підків. Чуб. V. 397.
Порівнятися, -ня́юся, -єшся, гл. Поравняться. А він, порівнявшись із нами, та й каже: «Здорові!». ЗОЮР. І. 253.
Степовий, -а, -е. Степной. Бодай тая степовая могила запала. Мет. 98. Степове сіно.