Дзвеніти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Звенѣть, звучать. Тілько дзвеніло шкло у вікнах. Голос дзвенить. Чи буде лад, чи не буде: в якому у мене усі дзвенить? 2) Жужжать. Дзвенять трутні.
Дру́ччя, -чя, с. соб. = дрюччя.
Злускати, -каю, -єш, гл. Слущить, сгрызть (о сѣмячкахъ, орѣхахъ).
Мета́ритися, -рюся, -ришся, гл. Суетиться. Жидки... метарились, де б набір закупити у панів шльонську вовну.
Муравли́ння, -ня, с. = муравіння.
Перепуст, -ту, м.
1) Сосудъ для перегонки водки, холодильникъ, колба.
2) = переріз.
Поважатися, -жа́юся, -єшся, гл.
1) Уважаться.
2) — за. Считаться чѣмъ. Ні сама послідня дівка в нашому селі так би не зробила, як моя дочка, що поважалася за саму першу.
Присяй-Богу, присясто-боже, присясто-богу! Ей Богу! Ей-ей! Присяй-Богу буду бити. Присясто-Боже, я не брав.
Спродуватися, -дуюся, -єшся, гл. = спродаватися.
Щебетливість, -вости, ж. Болтливость.