Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гармашний, -а, -е. Артиллерійскій.
Збача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. зба́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Извинять, извинить. Нехай тобі Бог звидить і збачить. Ном. № 4129. От же Господь їй, лиходійці, сього й не збачив: хоч не скірен, та влучен. Г. Барв. 52. 2) Замѣчать, замѣтить, увидѣть. Вх. Уг. 240.
Невдатний, -а, -е. Неудачный, неудавшійся, неумѣлый.
Пакати, -каю, -єш, гл. Курить. Пакає люльку. Вх. Зн. 46.
Пожаліти, -лію, -єш, гл. Пожалѣть. Він пожалів мене вбить, да й одвіз в ліс. Рудч. Ск. І. 25.
Позаломлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Заломиться (во множествѣ).
Поохкати, -каю, -єш, гл. Поохать.
Сировий, -а́, -е́ 1) Сырой, влажный. Хоч сирової землі хватайсь. Ном. № 2081. Сирова гіллячка. Черк. у. 2) Не сваренный (о пищѣ). Сирова харч. Сухомятка, сухая, но вареная пища. Зміев. у. 3) О кожѣ: не выдѣланный. Ой я казала, що нагаєчка з паперу, а нагаєчка з сирового ременю. Чуб. V. 599. 4) О полотнѣ: невыбѣленный, небѣленный, суровый. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька, а к Різдву хоч сирова, аби нова. Ном. № 428. 5) Сирова жінка. Женщина послѣ родовъ.
Суденечко, -ка, суде́нце, -ця, с. Ум. отъ судно.  
Укрівавити Cм. укрівавлювати.