Багатиревий, -а, -е. Полн. фор. = багатирів.
Дово́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. довести́ся, -ду́ся, -дешся, гл. 1) Приходиться, придтися, случаться, случиться, выпадать на долю (безлично). На довгім віку усього доведеться. Не довелось свині на небо дивиться. Так нам довелося. Чує, чує материне серце, яка доля доні доведеться. Чаруй, чаруй, дівчинонько, коли довелося, — уже твоє біле личко з моїм понялося. Доведеться ледачому всю правду сказати. 2) Слѣдовать (къ полученію). Заплатив два рублі, а ще доводиться йому шість. 3) Доставаться, достаться. А їй довелась запаска гарна. Сама, дівко, не вгадала, кому доведешся. 4) Приходиться, придтися, стоить. Бідна козацька голово! Оттак то завсегда доводиться нам та честь та слава! Збоку дивляться люде, дивуються, що блищить, сияє, а в серце ніхто не загляне. 5) Только несов. в. Приходиться (какимъ либо родственникомъ). А Сомко.... доводиться Юрасеві дядьком.
Друбу́шки, -шок, ж. мн. = дрібушки 3.
Карюковий, -а, -е. Принадлежащій карюко́ві.
Міща́нство, -ва, с. Мѣщанство, мѣщане.
Окостуватий, -а, -е. 1) Костистый; съ широкими костями. Цей віл худий, але окостуватий.
2) Твердый какъ кость. Окостувате дерево — сокира відскакує.
Пасклин, -на, м. Клинъ, которымъ коса прикрѣпляется къ косовищу.
Тяг, -гу, м.
1) Тяга, движеніе воздуха. Дивись, вієш, а тягу зовсім нема.
2) тягу дати. Уйти, убѣжать, удрать. Він, взявши торбу, тягу дав. А він боявся її трохи.... та й тягу з хати.
Укупоньці, укупочці, укупці, нар. Ум. отъ укупі.
Шатно нар. Нарядно, въ нарядной одеждѣ. Сомко на конях шатно і при оружжю. Также съ богатымъ приданымъ въ видѣ одежды. Одну дочку шатно оддали заміж, з повною скринею.