Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білий, -а, -е. 1) Бѣлый. Червоная калинонька, білеє деревце. Мет. 64. Під білою березою козаченька вбито. Мет. 102. Причарувала біле личенько. Мет. 84. 2) Чистый. Я матері догожу, — постіль білу постелю. Н. п. Взяв білу сорочку. Драг. 4. 3) білий світ. Мiръ Божій, бѣлый свѣтъ. Хведір умер, сама осталась на білому світі. нудити білим світом. Томиться, тосковать. Не співає; як сирота білим світом нудить. Шевч. 4) білий день. Полный разсвѣтъ. Прокинувся я, аж дивлюсь — білий день на дворі. 5) білий тиждень. Страстная недѣля. Чуб. ІІІ. 13. Маркев. 4. 6) біла челядь. Женскій полъ. Коли турки воювали, білу челядь забірали. Гол. І. 49. Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. АД. І. 109. 7) біла рядовина. Cм. рядовина 1. Вас. 168. 8) по білому співати. Пѣть по церковному. Як би вони (шалопути) по білому співали, то й нічого, — я пізнав би, що співають. Новомоск. у. 9) біла білява. Въ загадкѣ: береза. Біла білява перед Богом стояла. Ном. 10) біла. О монетѣ: десятикрейцеровая монета. Галиц., Ум. біленький, білесенький.
Бождеревок, -вка, м. Раст. Hypericum perforatum. Лв. 99.
Бугай, -гая, м. 1) Племенной быкъ. Вас. 197. 2) пт. выпь. Ardea stellaris. Вх. Пч. II. 8. А бугай бугу! гне чайку в дугу. Макс. Бугай гуде в болоті. Греб. 400. Кахне крижня або прогуде бугай. О. 1862. VIII. 16. 3) Волчокъ (игрушка). Шейк. 4) Сильный и здоровый человѣкъ. 5) Названіе одного изъ ударовъ палкой въ игрѣ: віл. Ив. 22. 6) — скажений. Родъ дѣтской игры. Ив. 47. 7) мн. Родъ фасоли. МУЕ. I. 98. Ум. бугаєць. Вас. 197, ХС. ІІІ. 62, бугайок. Ном. № 7283, бугайчик. Ув. бугаяка.
Дриґ меж., выражающее быстрое одноразовое движеніе ногой. Дриґ ногою! круть ріжками! Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 104).
Мокля́к, -ка, м. 1) Все мокрое. Солоний мокляк у штанях закляк. Загадка: огірок. 2) Болотистое мѣсто. Желех. 3) Трухлый предметъ. 4) Пустой орѣхъ. Сього року нема горіхів, а як є де який, то все мокляки. Подольск. г. Лісковий оріх, що нема в нім зерна; коли на Івана дожджь іде, то вимокне. Вх. Зн. 36.
Нахарамаркати, -каю, -єш, гл. = нахамаркати.
Посватати, -таю, -єш, гл. Посватать. Любив же я дівчиноньку, посватали люде, мені молодому пароньки не буде. Н. п.
Суміння, -ня, с. и пр. = сумління и пр. Хиба б же я суміння не мала, щоб я тобі загинути дала? Чуб. V. 57.
Цомоґи, моґ, ж. мн. Силы, средства. Встрѣчено только въ слѣд. пословицѣ: Виткнув з мене всі цомоґи. Фр. Пр. 191. (Отъ польск. co mogę или co mogąc).
Шумливий, -а, -е. 1) Пѣнистый. Стави з шумливими вербами. К. ДС. 21. 2) Шумный. Шумливе життя. Левиц. І. 370.