Воскувати, -ку́ю, -єш, гл. Вощить.
Злобствувати, -вую, -єш, гл. = злобувати. Злобствує на мене.
Кавалерочок, -чка, м. Ум. отъ кавалер.
Колісчатий, -а, -е. 1) Круглый. Сонце круглобоке як кавун, а не як корж; бо коли б воно було тільки колісчасте, а не опукле, то ми б побачили завжди повний круг. 2) На колесахъ. Колісчата скриня. 3) Узорный. Запасочка ж моя колісчаста... стрічечки мої блакитнії. Були і в... картацьких плахтах з колісчастими запасками спереду.
Позаличковувати, -вую, -єш, гл. Прикрыть плохое лучшимъ (во множ.).
Сизик, -ка, м. Особый родъ шмелей съ зеленовато-сизымъ пушкомъ на верхнемъ щиткѣ.
Тарівка, -ки, ж. = тарілка 1.
Хватати, -таю, -єш, гл. = хапати. Оце хватає, наче собака.
Цянути, -ну, -неш, гл. Сочиться, капать. Де кровця цяне, там церковця стане, де плечі впали, — престоли стали.
Шпитальний, -а, -е. Богадѣльный. — дід, баба. Старикъ, старуха, находящійся въ богадѣльнѣ.