Бунт Ii, -ту, м. Бунтъ, возмущеніе, мятежъ. бунт зривати. Бунтоваться. Звели нам під москаля тікати, або звели нам з ляхами великий бунт зривати.
Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Люде письменні й друковані. Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений.
Кулай, -лая́, м. Кулачище. Він його як затопе кулаєм у пику, так той аж хряпом землі достав.
Кусливий, -а, -е. Кусливий, кусающійся. Звягливого не бійся, а кусливого. Чорна комашня, то ця не кусається, а оця руденька — то клята куслива.
Повикупляти, -ля́ю, -єш, гл. Выкупить (во множествѣ). Син заробив грошей та повикупляв одежу, що батько в шинк пообносив.
Пороскльовувати, -вую, -єш, гл. Расклевать (во множествѣ).
Споліскувати, -кую, -єш, сов. в. сполоскати, -щу, -щеш, гл. Смывать, смыть, сполоскать, поливать, полить, смачивать, смочить. Вода все сполоще, лиш злого слова ніколи. Із тої хмари дрібний дощик хвоще, ой він же мені головку сполоще. Сорочку сполощу.
Строїти 2, -рою, -їш, гл. = струїти.
Сутемний, -а, -е. Сильно темный, почти черный. Обличчям сутемний, як пам'яткова мідь (негръ).
Узавтра нар. Завтра. Що маєш робить, то зроби сьогодня, а що маєш ззісти, то ззіси взавтра.