Вимислити Cм. вимишляти.
Вище, нар. Выше. Молоде орля, та вище старого літає. Вище лоба очі не ходять. Хто вище злізе, дужче пада.
Звече́ряти, -ряю, -єш, гл. Поужинать.
Левенець, -нця, м. Молодець, рослый парень. Ой козаченьку, левенце! Не скажу я тобі, серце! То був з Хресців Кононенко Опанас, левенець... Молодий, та ба: мисливець!.. Левенець довго опинавсь і серцю не давав помоли. Ум. леве́нчик. Ой левенче, левенчику, вдовин сину, одинчику! Чи знаєш ти степи турецькії і проходи козацькії?
Перепрошувати, -шую, -єш, сов. в. перепроси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Извиняться, извиниться, попросить извиненія. Був готовий упасти перед нею на коліна і перепросити її. 2) Просить, попросить, упросить. Старий мій обрікався у Київ, отже й не довелося йому, бо син перепросив у волости старшини та голови, то його й не пустили. 3) Просить, попросить многихъ одного за другимъ. Як уже перепросит дружба парубків, то начинав просити дівчат.
Погода, -ди, ж.
1) Соглашеніе, мировая.
2) Погода. Еол, оставшись на господі, зібрав всіх вітрів до двора, велів поганій буть погоді.
3) Хорошая, ясная погода. І в погоду часом грім ударить. Чи в погоду, чи в сльоту веселий іду на роботу.
4) Вѣтеръ, буря, дождь, снѣгъ. Погода упаде. Погода у вікно б'є, — зачиніть. Як їхав, то одвернувсь, відкіль погода, йшла. Ум. погодонька. Дай, Боже, з вечора погодоньку.
Пуп, -па, м. Пупъ, пупокъ. Посинів, як той пуп. кричати на пуп. Кричать благимъ матомъ. вона на це й пупа не поривала. Она совсѣмъ не работала въ этомъ дѣлѣ. Ум. пупець, пупок, пупчик. з пупку. Сызмала. Авентій був розбійник з пупку.
Сусід, -да, м. Сосѣдъ. Ой піду я до сусіда воза позичати.
Хлянути, -ну, -неш, гл.
1) = хляти. Б'є.... аж рука хляне.
2) Литься. А вода хляне та й хляне.
3) Хлынуть. З Василя кров так і хлянула,
Холощій, -щія, м. Кастраторъ, оскопляющій животныхъ.