Вивалювати, -люю, -єш, сов. в. вивалити, -лю, -лиш, гл.
1) Вываливать, вывалить, выкидывать, выкидать изъ чего либо.
2) Выбивать, выбить. Вивалив двері. Cм. виваляти.
3) Вываливать, вывалить, высовывать, высунуть. Язик вивалив мов та собака. — очі. Вытаращить, выкатить глаза. Вивалив очі як баран.
Времення, -ня, с. Хорошая погода? Чиє времення, того й погода.
Димаре́вий, дима́рний, -а, -е. Относящійся къ дымовой трубѣ.
Завива́йлечко, -ка, с. Ум. отъ завивайло.
Зопхнути, -ну́, -неш, гл. = зіпхнути. З кроватоньки зопхнула.
Лепе́хуватий, -а, -е. 1) = лемішкуватий. 2) Широколистый? Ой густий очерет да й лепехуватий.
Смалець, -льцю, м. Стопленный птичій жиръ, стопленное свиное сало.
Татарчук, -ка, м.
1) Молодой татаринъ.
2) Татарскій потомокъ.
Халамидник, -ка, м. Оборвышъ, босякъ.
Шалиґан, -на, м. Плутишка, мошенникъ.