Брей. меж. Припѣвъ въ пѣсняхъ, безъ особаго значенія, заимствованный изъ сербскаго языка и встрѣчающійся вмѣстѣ съ такимъ же восклицаніемъ море. Ходить турчин по риночку. Гей, море бре! Ходить сербин по базарі. Брей море, брей! Та торгує дівчиноньку. Брей море, брей!
Задери́хвіст, -воста, м. Въ выраженіи: задери́хвоста дати. Удрать безъ оглядки.
Мелі́й, -лія́, м. Человѣкъ, привезшій хлѣбъ для помола.
На́вський, -а, -е. Мертвецкій. Встрѣчается только въ выраженіи: на́вський вели́кдень — Пасха мертвецовъ, по народнымъ вѣрованіямъ, въ четвергъ на послѣдней недѣлѣ великаго поста. Cм. мертве́цький вели́кдень и ма́вський вели́кдень. Cм. мавський.
Поляк, -ка, м. Полякъ. До поляків не ходимо на жадну пораду. Ум. поляченько, нѣсколько презрительно: полячок. Хвалилися поляченьки, що вни звоювали. Зріклисмося... і тих панків, тих полячків, котрії з нас жили.
Пооцінювати, -нюю, -єш, гл. Оцѣнить (во множествѣ).
Порозмокати, -ка́ємо, -єте, гл. Размокнуть (во множествѣ).
Руків'я, -в'я, с. Рукоятка, — напр. у креста, хоругви.
Сей, ся и сяя, се и сеє, мѣст.
1) Этотъ, эта, это. Прости, Боже, сей раз. Сеї ласки я і в жида достану. Се ж наша батьківщина. За сеє ж дівку чорнобриву, товстеньку, гарну, уродливу тобі я далебі що дам. Чом се хата не метена? То се така твоя добрість? сеє не теє. Се да то. Сидимо у її рідні: тепер вони сеє не теє.... балакали, а далі.... се б то. То есть. А його жінка, се б то Олена, що була хорунжівна. коли се. Какъ вдругъ, какъ вотъ. Їдуть собі, коли се — мишаче військо.
Трунвонька, трунвочка, -ки, ж. Ум. отъ трунва.