Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багнюк, -ка, м. Родъ гриба изъ породы Boletus. Радом. у.
Белебень, -беня, и -бня, м. 1) Возвышенное и открытое мѣсто. Употребляется чаще въ выраж.: на белебні — на юру. Хата стоїть на белебні. Тут Заверюха б'є, а наші чумаки стали валкою на белебні. Екат. Розумна голова: на белебні затишку хоче. Ком. Пр. № 409. 2) Глубокое мѣсто въ водѣ. Угор.
Брояки, -ків, м. Названіе пороговъ на Днѣстрѣ и Бугѣ.
Висилити, -ся. Cм. висиляти, -ся.
Затиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зати́хнути, -хну, -неш, гл. Затихать, затихнуть. Затихло все... Тілько дівчата та соловейко не затих. Шевч. 395.
Зачека́ти, -ка́ю, -єш, гл. Подождать. Хто хоче питлювати, мусить зачекати, а хто нараз, буде зараз. Ном. № 5596. Зачекай посилать у Прилущину. Стор. МПр. 100.
Кощок, -ка, м. Собачка ружейная, спускъ. Шух. І. 229.
Пастущина, -ни, ж. Плата пастуху. Желех.
Питний, -а́, -е́ Употребляющійся для питья. У мене є питний мед. Харьк. г.
Чупринка, чупринонька, чуприночка, -ки, ж. Ум. отъ чуприна.