Ато́ II и ато́ж, нар. 1) Какъ же, разумѣется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ!
Гембель, -бля, м. Рубанокъ.
Два́дцятеро чис. Двадцать душъ, штукъ и пр. Двадцятеро обізвалось, що бачили все теє і як з грішми злапали Левка. Ум. Двадцяті́рко.
Ірвонути, -ну́, -не́ш, гл. = рвонути. Воно ж за чуб як ірвоне.
Мочарува́тий, -а, -е. О почвѣ: болотистый, мокрый. Мочарувате поле.
Навра́тливий, -а, -е. Привязчивый, надоѣдливый.
Підгір, -гору, м. = підгір'я. Турки й татари підгір узяли.
Понуро нар.
1) Смотря внизъ, наклонясь. Воли його коло воза понуро стоять.
2) Угрюмо, мрачно. Та не там твоя доля! — додав понуро Марко. Понуро не мовчи.
Попідточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и підточити, но во множествѣ.
Цвах, -ха, м. = цвях.