Видолати, -лаю, -єш, гл. = здолати.
Гетта! меж. Крикъ на лошадь: направо.
Оплаканий, -а, -е. 1) Оплаканный. 2) Несчастный, достойный жалости. Устино, серденько! Оплакана годинонька твоя. Весілля одгуляли оплакане.
Пообвивати, -ва́ю, -єш, гл. Обвить (во множествѣ).
Ряжанка, -ки, ж. Варенецъ, родъ простокваши. Cм. гуслянка, пряжанка.
Слизотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = слизити 2. По весні текла всяка нечисть, слизотіла й пінила.
Словонько, -ка, с. Ум. отъ слово.
Спалити, -лю, -лиш, гл.
1) Сжечь. Спалив та й попел по степу розвіяв. Та ні вітер його не звіє, ні сонце його не спале.
2) Опалить (солнцемъ кожу).
3) Безл. Мене спалило. Я вспылилъ, меня взорвало.
Трилітній, -я, -є. Трехлѣтній. Дає їм трилітню житню солому. Хай на тебе трилітня трясця!
Фукнути, -ну, -неш, гл.
1) Дунуть (ртомъ).
2) Крикнуть на кого.
3) — ким, чим. Бросить кого, что. Як ним фукне у провалу велику!