Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Засліпля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. засліпи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Ослѣпляться, ослѣпиться. І блиск їх сяяв так, що очі засліплялись. Щог. Сл. 70.
Кумася, -сі, ж. Ум. отъ кума.
Момотли́вий, -а, -е. Неясно, нечисто выговаривающій. Гол. II. 732.
Оргинія, -нії, ж. Георгина (цвѣтокъ). Левиц. І. 285. Ум. орги́нька.
Панцерний, -а, -е. 1) Панцерный, броненосный. 2)військо. Кирасиры. Кличе пишний пан Єрема перед себе Голку, — молодого отамана панцерного полку. K. Досв. 146. Панцерні бояре К. ЦН. 290.
Свинарчук, -ка, м. Мальчикъ свинопасъ.
Смертка, -ки, ж. Ночнянка, phalaena. Вх. Уг. 268.
Стискання, -ня, с. Сжатіе, сжиманіе, сдавливаніе, пожиманіе.
Тафа, -фи, ж. = тахва. Рудч. Чп. 11.
Шапкувати, -ку́ю, -єш, гл. Снимать шапку, стоять безъ шапки, низкопоклонничать. Шапкує перед нею. Мнж. 112. Первий чоловік у громаді, котрому всі шапкували й поважали. О. 1862. IV. 74. По мові сій шапкую вас, вітаю та й до домівок з миром одпускаю. К. Бай. 23.